Ваш вояк нарешті вдома!

«Ярослав знав, що іншим військовим довелося пережити більше, ніж йому. Він не був впевнений, що саме ці кілька місяців на сході забрали у нього всі почуття. Почуття немов «замерзли».

 

Коли він вперше повернувся додому, все здавалося нормальним, він добре почувався і був щасливий знову опинитися вдома. Однак десь через кілька місяців після повернення він зрозумів, що для нього та його сім’ї щось змінилося. У Ярослава з’явилися проблеми з сім’єю, він більше не радів батьківству двох доньок, 5 та 7 років, не відчував близькості до дружини. Якісь дрібниці дратували та злили його, він постійно почувався втомленим. Він не відчував бажання обговорити це з Оксаною, з якою був одружений 9 років. Коли вона пробувала поговорити з ним, він опускав очі та починав длубатися, роблячи все, аби лише уникнути прямого погляду.

 

Він просто думав, що вона не зможе зрозуміти те, через що він пройшов та те почуття провини, яке він зараз відчуває. Крім того, йому здавалося, що дружині і дітям він більше не потрібен ...»

 

Якщо ваш воїн вже повертався з зони бойових дій, Ви можете думати: «Я знаю, чого очікувати», однак наступне повернення може відрізнятися. Військовий може зазнати інших стресів або травмуючих обставин під час військової служби, або ж життя вдома може змінитися в силу тих чи інших обставин.

 

Кожне возз’єднання родини – особливе і може відрізнятися від попереднього.

 

Час, проведений у зоні бойових дій, та отриманий там досвід ще довго впливатиме на бійця. Він міг:

•          потрапити під обстріл ворога або у засідку;

•          бути атакованим ворогами;

•          бути обстріляним з ручної зброї;

•          бачити мертві тіла або частини тіл;

•          дізнатися про смерть або серйозну травму когось із товаришів.

 

Близька вам людина може отримати значні травми від бомб, мін або інших вибухових пристроїв. Перебування у незнайомому місці та серед вороже налаштованого місцевого населення також може серйозно ускладнити його життя.

 

Отже,   близька   вам   людина   повертається   додому з «військовим» сприйняттям дійсності.

Ви можете зіткнутися з тим, що люди, які повернулися із зони бойових дій, не хочуть про це говорити, можуть бажати залишити ці спогади у минулому.

Вони можуть боятися того, що це змінить ставлення сім’ї до них, або ж вони не хочуть, щоб сім’я дізналася про жахи війни.

 

Кожен військовий має свій власний досвід. Потрібно розуміти, що будь-яка людина, яка повернулася з зони бойових дій, потребує певного часу для адаптації до мирного життя.

Як підготуватися до повернення солдата?

 

1. Вивчіть інформацію про те, чого очікувати та продумайте, як ви можете з цим справлятися.

-           Як варто себе поводити?

-           Які важливі правила треба знати?

-           Як не нашкодити?

-           До чого варто прислухатися?

2. Поговоріть з іншими родинами, у яких військовий вже повернувся додому. Групи самодопомоги

3. Турбуйтеся про себе

 

1. Вивчіть інформацію про те, чого очікувати та продумайте, як ви можете з цим справлятися.

Займіться теоретичною підготовкою. Читайте книги з сімейної психології і з вікової психології, вивчайте питання, пов’язані з невидимими ранами війни. Це важливо. Багато проблем у побуті спровоковані елементарною психологічною безграмотністю.

 

Намагайтеся якомога докладніше вивчити питання бойових психічних травм, зокрема посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), тривоги, депресії, алкогольної та/або наркотичної залежності. Знання цих наслідків дозволяє глибше зрозуміти стан близької людини. Що краще ви в них будете орієнтуватися, то успішніше ви та ваша родина зможете з цим упоратися.

 

Вивчення інформації про ці проблеми, так само як і про різноманітні види реакцій на бойовий стрес або ж ПТСР, є кроком до розпізнавання того стану, коли є потреба у допомозі спеціалістів.

 

2. Поговоріть з іншими родинами, у яких військовий вже повернувся додому. Групи самодопомоги

Поговоріть з оточенням свого бійця (кумами, друзями). Зберіться з його друзями (без нього) і визначте правила спілкування – «табу», як реагувати, коли він проявляє агресію. Спільно вам вдасться зробити більше.

Не треба ховатися і обговорювати бійця у нього за спиною. Відносьтеся з розумінням до усіх симптомів стресового стану.

Якщо є можливість, долучіться до груп самодопомоги. Групи самодопомоги – це зцілюючи середовище для людей, які перебувають в схожій ситуації, обставинах. Людей у таких групах зазвичай відразу і повністю розуміють, і тому вони не відчувають себе психологічно самотніми.

Дружини та матері, рідні, учасників АТО приходять на групи самодопомоги, маючи питання, на які хочуть знайти відповіді, а також з певним набутим досвідом виходу з тієї чи іншої ситуації. Під час зустрічей вони мають можливість виговоритися, звільнити розум і серце від тривожних думок, страху, а також отримують інформацію, поради, які сприяють поліпшенню стосунків у сім’ї.

 

3. Турбуйтеся про себе.

Розберіться з самим собою, наскільки вам потрібна допомога більше, ніж учаснику АТО. Наскільки ви готові сприймати, терпіти, любити, підтримувати.

 

Не відмовляйтеся від підтримки психологів і соціальних працівників. Приймаючи їхню допомогу, ви робите краще не лише для себе, але і для дорогої вам людини.

Час – одне з найцінніших наших придбань. Кожному з нас дається однакова кількість часу на початку кожного дня, але ми швидко його втрачаємо, іноді добровільно, а іноді через обставини. Зазвичай до кінця дня, тижня, місяця, року ми шкодуємо про те, що часу так мало. Ось вам шокуюча новина: ви самі вирішуєте, як вам використовувати ваш час, – певною мірою, звичайно.

Певна частина вашого часу зарезервована для виконання обов'язків (робота, прання, прибирання пилососом, заміна підгузників). Так само трапляються несподіванки, які крадуть наш час (щось зламалося, засмітився туалет, трапився ураган, упав метеорит тощо). Але ви є суверенною королевою всього іншого часу! Як ви хочете провести його?

 

Приділіть хоча б частину залишеного часу собі. Відчуваєте себе винною? Тоді вам потрібно перечитати другу сторінку цього розділу. Піклуватися про себе – це нормально! Буде правильним приділити час для зарядки своїх душевних батарейок. Роблячи так, ви будете почуватися краще, краще реагувати й зможете відповідати на потреби, поповнювати які ви покликані. Щодня знаходьте час для особистого відпочинку. Адже ви можете знайти п'ятнадцять хвилин, чи не так? Чверть години на те, щоб почитати улюблену книжку з віршами, підрізати троянди або зробити манікюр! Це може бути що завгодно, що наповнює вас.

 

Час від часу виділяйте півдня або цілий день, щоб займатися тим, що ви любите. А іноді потрібно присвятити цілий день тому, щоб нічого не робити. Раз або двічі на рік плануйте особистий відпочинок (ретріт) на три – п'ять днів, під час якого ви зможете повністю розслабитися, поповнити з надлишком ваш емоційний запас.

 

Заплануйте ретріт на найближчий вільний час! Можете бути впевнені в тому, що, якщо ви не запишете «особистий час» до свого календаря, то нічого й не відбудеться!

(Пам’ятка для сімей військовослужбовців, які повернулися з зони АТО)

Джерело: Пам’ятка для сімей військовослужбовців, які повернулися з зони АТО

___________________________________________

Опубліковано в категоріях: Адаптація учасників АТО та їхніх сімей | НОВИНИ

Позначки: адаптація після війни

На цю ж тему

26.06.2022 Робота в Польщі для чоловіків - Робота на заводі

26.06.2022 Робота в Польщі для чоловіків - Будівництво

25.02.2022 Якщо не буде мобільного зв'язку

25.02.2022 Увага! Києво-Святошинський ЦСПР працює у звичайному режимі

22.02.2022 ВАКАНСІЯ для учасника АТО - Комірник