11.12.2017
167

Центр для учасників АТО та їхніх сімей "Бандерівський Схрон"


Село Клубівці, Тисменицький район Івано-Франківщини. Орієнтир на центральній трасі – великий вказівник «Криївка УПА». Звертаємо на вулицю Шевченка, йдемо за стрілками. За містком, праворуч від дерев’яної церкви Покрови – сірий дім серед просторого двору, де не припиняються будівельні роботи. Реабілітаційний центр для ветеранів АТО «Бандерівський схрон».

 

Його легко знайти по двох прапорах на даху – червоно-чорному та жовто-блакитному. Жовтим догори, це принциповий момент.

 

Хлопці пояснюють: «сонячне, активне, духовне» начало має домінувати над синім – «пасивним, холодним, матеріальним».

«Перевернутий» прапор майорить над ними ще з «Михайлівської Січі», в наметах якої Ігор Чернецький і Валерій Лавренов зустрілися в часи Майдану.

 

Який сенс сперечатися про геральдичний феншуй? Головне – інше: у цій хаті, в цій невеличкій громаді можна ложкою мішати той густий настрій Майдану, дух єдності, щирості й емоційного піднесення, який стояв у центрі Києва гарячої зими 2013-14.

 

Ігор, колишній юрист із бізнесовими проектами в ЄС, зазнав важких поранень у протистояннях Революції Гідності, лікувався за кордоном, після чого перейнявся волонтерськими проектами з допомоги Збройним силам та ветеранам АТО.

 

Лавр (такий він узяв собі позивний) з іще двома друзями по Майдану – Ельфом (Михайло Савульчик) та Самольотом (тому що Антонов, Вадим) – пішли на війну, записавшись у добровольчий батальйон «Донбас».

Після кількох перемог і звільнених міст був Іловайськ та його Котел. Самольот загинув. Багато друзів загинуло. Багато хто не вийшов із Котла. Він – вийшов, ідучи три дні й чотири ночі.

 

Від полону і смерті втік. Важче втекти від важких спогадів, постійних картин війни, відчуття провини перед загиблими побратимами. Фахівці кажуть, це і є ПТСР.

 

Нагород не отримав, не рахуючи медаль від УПЦ КП. Статус учасника бойових дій «пробив» лише недавно.

 

Про порятунок Лавра написано п’єсу, знімається кіно.

 

Валерій знає, що назавжди залишиться «інакшим», що йому потрібна реабілітація й адаптація. «Слід розібратися з головою самому і допомогти в цьому іншим хлопцям».

Для цього він ходить на семінари до П’юселіка і будує на Прикарпатті «Бандерівський схрон», де трудотерапія і сухий закон.

 

автори: Дмитро Лиховій, Леся Шовкун


Всі бажаючі відпочити, пишіть в особисті повідомлення Igor  Chernetsky

https://www.facebook.com/Cherneckii.Igor




Джерело: Новинарня

___________________________________________

Залиште відгук про сайт "Життя після АТО", пройшовши за посиланням:

http://life-after-ato.com.ua/opinion


Більше корисної інформації ви знайдете в спільноті в мережі facebook під назвою

«Життя після АТО (все для наших захисників)»: 

https://www.facebook.com/groups/1612637572351512/

Twitter - https://twitter.com/life_after_ato


*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції адміністратора сайту.

Опубліковано в категоріях: Адаптація учасників АТО та їхніх сімей | Відпочинок та лікування | НОВИНИ

Позначки: адаптація після війни

На цю ж тему

17.01.2018 Робота з алко-, наркозалежними. Контакти та інформація

17.01.2018 Словничок для правильного розуміння

15.01.2018 Новий проект для учасників бойових дій - "КЛУБ ГЕРОЇВ (шахи☆шашки)"

11.01.2018 Змагання в паралімпійському стилі "Ігри Нескорених (Invictus Games)". Початок реєстрації для військових та ветеранів

10.01.2018 Как предотвратить последствия шоковой травмы и развитие посттравматического стрессового расстройства на уровне социума

Ми в соцмережах

Пошук

Додати інформацію

Якщо ви володієте інформацією, яка буде корисною для учасників АТО та їхніх сімей, ми можемо її розмістити на сайті.
Для цього заповніть, будь ласка, форму.

Допомогти проекту

Хочете допомогти проекту? На цій сторінці ви знайдете інформацію, як це зробити.