16.10.2017

Допомога дітям, батьки яких у зоні АТО


Психологи наголошують, що особливу увагу треба приділяти дітям, аби їхня фантазія не завела у «нетрі». А коли вони починають ставити запитання, то відповіді необхідно давати на кожне, втім нейтральні, деталізує про це Мирослава Мушкевич.

«На стан дітей впливає мамина реакція на те, що тато перебуває у зоні АТО. Зокрема, як скільки сильно вона переживає. Тут ситуація така: дитині, зазвичай, не важливо, яку вона інформацію отримала по телевізору чи в школі, головне – реакція батьків. Дитина бачить поведінку мами й інтерпретує по-своєму. Тому, коли ставить багато запитань, але коли не отримує відповідей та пояснень, де її тато та що з ним, вона може закритися у собі, з’явиться відчуття непотрібності та передчуття горя. Як наслідок – незадоволення світом, негативізм до близьких та інших людей.

Це неправильно, коли мама, нічого не пояснюючи дитині, говорить, що все гаразд, а натомість сама переживає. Діти усе це бачать та відчувають. На кожне своє запитання дитина заслуговує відповіді.

У кожній сім’ї своя специфіка реакцій на стреси, втім, є загальні поради: коли мама плаче і в дитини є запитання, то треба їй усе правильно пояснити. Важливо повідомити дитині інформацію про наявну ситуацію відповідно до її запитань, в міру необхідності, відповідно до когнітивних і емоційних можливостей дитини. Звісно, не можна говорити, що тато вбиває чи зараз на війні, варто більше робити акцент на позитиві. Важливо казати, що тато захищає Батьківщину. Треба пояснювати, що мамі зараз складно, їй потрібна допомога. Головне – не боятися спілкуватися з дитиною. Підбадьорюйте, кажучи, що кожен її хороший вчинок – це плюс для тата і мами. Дитина повинна знати, що її батько - герой, він прагне гарного життя для сім’ї, щоб рідні відчувати себе комфортно, жили під мирним небом, аби дитина гордилася своїм татом. Категорично не можна казати, що тато у біді, його можуть вбити, бо це формує в дитини страхи і у своїй уяві вона може «зайти» дуже далеко, а на основі цього з’явиться невроз чи ще гірші наслідки», - наголошує психолог.

Тобто, варто намагатися уникати надмірно драматичних чи деталізованих повідомлень, а навпаки - заспокоїти дитину. Коли батьки бачать, що дитина стала більш агресивною, є порушення сну, якщо вона надто пильно придивляється до емоцій близьких, експресивно реагує на певну поведінку мами, інших рідних, зауважує Мирослава Мушкевич, це є ознакою внутрішніх переживань і напруги. У таких випадках, вважає психолог, необхідно звертатися до спеціаліста за допомогою.

___________

Більше корисної інформації ви знайдете в спільноті в мережі facebook під назвою «Життя після АТО (все для наших захисників)»:

https://www.facebook.com/groups/1612637572351512/
Twitter - https://twitter.com/life_after_ato

Запрошуємо жінок (дружин, матерів, сестер учасників АТО) долучатися до проекту "Дружини України" - https://www.facebook.com/WomenLifeAfterATO/
 
Будемо раді співпраці та всебічній допомозі.
Віримо, знаємо, що Україна багата на талановитих, добрих людей, і та боротьба, біда, яка прийшла на нашу землю, робить нас сильнішими.

З турботою про Вас,
ГО «Життя після АТО»
сайт – www.life-after-ato.com.ua
ел. пошта - life.after.ato@ukr.net

 

 

 

Джерело: https://www.volynnews.com/news/vidsichagresoruukrayinayedina/volynski-atoshnyky-ne-skhylni-do-suyitsydu-ale-yim-potribna-dopomoha/

Опубліковано в категоріях: Проекти з психологічної підтримки

Позначки: психологічна допомога

На цю ж тему

16.10.2017 Англійський клуб в рамках проекту «Дружини України», м. Київ

16.10.2017 м. Львів. Психологічна допомога для учасників АТО та їхніх сімей: куди звертатися

16.10.2017 Всією родиною до цирку!

16.10.2017 Центр допомоги родинам учасників АТО У БОЯРЦІ (Київська область)

Ми в соцмережах

Пошук

Додати інформацію

Якщо ви володієте інформацією, яка буде корисною для учасників АТО та їхніх сімей, ми можемо її розмістити на сайті.
Для цього заповніть, будь ласка, форму.

Допомогти проекту

Хочете допомогти проекту? На цій сторінці ви знайдете інформацію, як це зробити.