Війна, забудь за мене хоч на п’ять годин!

Війна, забудь за мене хоч на п’ять годин!

Війна, повір я втомлений, і просто хочу спати…

Я не прошу подушок, ковдр, м’яких перин,

Я можу спати і в «обіймах» з автоматом!

Мені б лише хоч трохи відпочить,

Мені б лиш відновити сили,

І буду далі я у бій кривавий йти,

І воювати чесно та правдиво.

Не хочуть навіть бачити щасливі сни,

Бо після них гірка стає реальність…

Не хочу я щоб снилось щось мені,

Я маю просто спати – от і вся банальність!

Ох, як набридли битви в чорному вогні…

Атаки, кулі, автомати, і ворожі гради,

Я знаю, кажуть: «На війні, як на війні»,

Але я просто хочу п’ять годин поспати!

Війна, на тебе втратив вже багато сил…

Я бачив смерть, каліцтва, підлість, зраду,

Душа моя вже загрубіла, нерви на межі,

Немає сил, і треба п’ять годин поспати…

Війна, забудь за мене я тебе прошу!!

Не можеш? То хоч дай трошечки часу,

Годин п’ять вистачить, повір, мені…»

І спить солдат - війна послухалась «наказу»…

Світлана Пазиченко ©

Джерело: facebook

___________________________________________

Опубліковано в категоріях: Адаптація учасників АТО та їхніх сімей | НОВИНИ

Позначки: вірші

На цю ж тему

4.08.2021 Війна змінює життя - інтерв'ю з волонтеркою Тетяною Фреїшин, дружиною військовослужбовця

4.08.2021 Подбай про себе – франківський Карітас розпочинає реабілітацію для ветеранів та ветеранок АТО / ООС

5.03.2021 9 порад для простішого повернення з війни в сім’ю

20.10.2020 Я точно впевнений, що не даремно воював...

18.10.2020 Як допомогти військовому повернутися з війни додому