Назову сына твоим именем... (стих Анастасии Дмитрук)

Назову сына твоим именем,

расскажу ему о войне,

как ты цепи на пули выменял,

загорелась страна в огне.

Расскажу сыну о бесстрашии…

В нашем горе не видно дна.

Мы из младших все стали старшими,

закалила нас всех война.

Красный луч, Иловайск, Дебальцево

и Донецкий аэропорт…

Твоих фото, касаясь пальцами,

верить хочется – повезёт.

«Нашу боль не унять наградами» –

молодые кричат сердца.

Нашу жизнь накрывают градами…

Я с тобой буду до конца.

Назову сына твоим именем,

расскажу ему о войне…

Ты с победой, под желто-синими,

возвращайся скорей ко мне.

Анастасия Дмитрук

Джерело: http://dmytruk.com.ua

___________________________________________

Опубліковано в категоріях: Адаптація учасників АТО та їхніх сімей | НОВИНИ

Позначки: вірші

На цю ж тему

4.08.2021 Війна змінює життя - інтерв'ю з волонтеркою Тетяною Фреїшин, дружиною військовослужбовця

4.08.2021 Подбай про себе – франківський Карітас розпочинає реабілітацію для ветеранів та ветеранок АТО / ООС

5.03.2021 9 порад для простішого повернення з війни в сім’ю

20.10.2020 Я точно впевнений, що не даремно воював...

18.10.2020 Як допомогти військовому повернутися з війни додому