11.02.2018
197

Родини учасників АТО. Насамперед, потрібне взаєморозуміння

Фото: zik.ua

З початку бойових дій на Сході у свої домівки повернулися десятки тисяч чоловіків по всій країні. Після першого етапу, коли волонтери кинулися вдягати-взувати бійців, на них чекало наступне, ще важче завдання: повернути бійців АТО до мирного життя.

У Луцьку понад місяць тому запровадили подібну практику – групу психологічної реабілітації створили при департаменті соціальної політики міської ради. Директор департаменту Тетяна Книш каже, що ідея організувати психологічну реабілітацію виникла після спілкування із однією з жінок.

«Ми давно займалися організацією тренінгів і занять для бійців. Приходили дружини, аби поцікавитися Програмою підтримки учасників АТО. Трохи поспілкувавшись, вони іноді переходили на емоції та починали плакати. Зрештою, у мене була одна дружина дещо старшого віку, яка запитала прямо: «Чому ви з нами не займаєтеся? Я прожила все життя з цим чоловіком, але зараз мені важко». Тому ми подумали – а чому б не організувати для жінок щось подібне? Після цього із колегами ми почали обговорювати таку можливість, адже зрозуміли, що на це є запит», – розповіла Книш.

У департаменті соцполітики діє відділ із роботи з учасниками АТО та членами їх сімей. Працівники відділу розпочали обдзвонювати дружин із пропозицією завітати до департаменту, аби відпочити та поспілкуватися. Проте, із близько 200 осіб, яких обдзвонили, погодилося прийти лише близько 20.

«Дуже часто людей лякають слова «психологічна реабілітація та психологічне розвантаження». Відповідь така: мені це не потрібно, ви не за адресою телефонуєте, у мене все нормально», – зауважує начальник відділу із  роботи з учасниками АТО та членами їх сімей департаменту соцполітики Луцької міськради Наталія Черчик.

Проте, під час обдзвонювання дружин учасників АТО працівники відділу вкотре підтвердили сумну статистику розлучень. Адже дуже часто у відповідь чули «ми вже не одружені».

Зрештою, на перше заняття прийшло близько 20 дружин учасників АТО. Спілкування між собою допомагає жінкам краще розуміти своїх чоловіків і природу власних переживань.

До спілкування долучається психолог, яка консультує учасниць групи з тих чи інших сімейних питань. На волонтерських засадах допомагати дружинам погодилася фахівець, яка вже понад три роки допомагає бійцям – клінічний психолог центру реабілітації учасників АТО Олена Звєрєва.

Психолог наголошує на важливості комплексного підходу до реабілітації. Адже після повернення із війни, з проблемами стикаються не лише чоловіки, а й дружини та навіть діти. Родини, у яких чоловіки повернулися із АТО, часто стикаються із подібними проблемами. Тому одне з ключових завдань, над якими спільно працюють у групах – пояснити дружинам важливість боротьби за здоров’я хлопців та їх психологічний стан.

«Для чоловіків війна завершується, а дружини продовжують воювати, тільки на своїх фронтах. А від того, у якому стані дружина вийшла вранці на кухню, залежить настрій всієї родини», – каже психолог.

Найпершою проблемою, із якою стикаються дружини бійців, є те, що вони надто тривожаться за чоловіків. За словами психолога, у такий «режим» жінки потрапляють за час перебування чоловіка на Сході. Після повернення додому, не всі можуть одразу залишити його. Навіть коли атовці ідуть на зустрічі із побратимами, жінки тривожаться та проявляють забагато піклування. У свою чергу, бійці обирають зустріч із друзями, бо їх ніхто не розуміє вдома.

Окрім того, часто дружини намагаються обмежити коло спілкування.

«Іноді вони просять хлопців не розповідати про війну, бо їм стає страшно. Натомість, бійці закриваються у собі та йдуть спілкуватися із своїми бойовими побратимами, які пройшли таке саме пекло»,– зауважує Зверєва.

За словами психолога, дружини мають розуміти, що протягом певного час у бійців просто немає інших тем. Тому, якщо вдома їх просять про це не говорити, вони шукають такої можливості серед друзів.

Ще одним аспектом є те, що жінки атовців не можуть сприйняти того, що з війни чоловік повернувся іншою людиною.

«Вони іноді кажуть, що це зовсім не та людина, за яку я виходила заміж. Їм важко прийняти те, що чоловік змінився, дружина не розуміє, що відбувається… Важливо розділити біль із чоловіком, тоді стосунки лише зміцняться», – зауважує психолог.

Заняття із дружинами проводять у групі. Для жінок це можливість зрозуміти, що з подібними проблемами вони не на одинці. Психолог наголошує, що під час занять ніхто нікого «не вчить жити»  – навпаки, під час спілкування кожна жінка намагається для себе з’ясувати, як бути далі.

Тому раз на тиждень група збирається у стінах департаменту соцполітики, щоб обговорити проблеми між собою та поспілкуватися із психологом. Після 2-годинного спілкування психолог дає домашнє завдання – протягом тижня жінки мають підготувати проект  або розповісти про свої мрії чи детально спланувати майбутнє, обдумавши чимало деталей. Таким чином, разом вони вчаться не постійно повертатись у тривожне минуле, а вимальовують перспективи у майбутньому для своїх родин. За декілька занять, які вже відбулися від 20 лютого, фахівець зауважила прогрес.

«Ті, кому це було непотрібно, відсіялися. Зараз залишилися ті, кому потрібне таке спілкування. Кожна людина приховує у собі велетенський всесвіт, ми просто вчимося відшукувати його», – зауважила Зверєва. 

Василина Боруцька, для IA ZIK

Джерело: zik.ua

___________________________________________

Більше корисної інформації ви знайдете в одноіменній групі в мережі facebook 
Також вподобайте сторінку «Життя після АТО» - https://www.facebook.com/LifeAfterAto/

Залиште відгук про сайт "Життя після АТО", пройшовши за посиланням:
*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції адміністратора сайту.

Опубліковано в категоріях: Як спілкуватися з ветеранами | Адаптація учасників АТО та їхніх сімей | Психологічна підтримка | НОВИНИ

Позначки: адаптація після війни | комунікація після АТО | психологічна допомога

На цю ж тему

13.02.2018 Дітте Марчер: «Коли солдат повертається, це не значить, що він уже вдома»

13.02.2018 Дітті Марчер: "Повернутися зі світу виживання"

11.02.2018 Поради родинам учасників бойових дій

9.02.2018 Коли потрібно звернутися по допомогу фахівця

9.02.2018 Петро Вдовкін: "Не питайте про війну. Прийде час, і людина, якщо захоче, розкаже сама"

Ми в мережі facebook

Пошук

Додати інформацію

Якщо ви володієте інформацією, яка буде корисною для учасників АТО та їхніх сімей, ми можемо її розмістити на сайті.
Для цього заповніть, будь ласка, форму.

Допомогти проекту

Хочете допомогти проекту? На цій сторінці ви знайдете інформацію, як це зробити.