Святкові феєрверки нагадують багатьом… про війну

Фахівці харківської організації «Комплексна психологічна допомога» сприяють ветеранам АТО у адаптації до мирного життя

Мирні території України продовжують жити своїм життям. Пересічні жителі залишаються далекими від розуміння психологічного стану тих, котрі бодай тиждень провели під обстрілами артилерії на передовій. Тому психологи наголошують: бахкання петард або звуки автомобіля, що різко рушив чи загальмував, можуть нагадувати військовим про війну.

— Коли людина, яка повернулася з району бойових дій, чує такий звук, вона ніби повертається в ситуацію, що траплялась у минулому. Спрацьовують захисні інстинкти, виникають негативні почуття: тривога, паніка, страх. Наука називає такі звуки психологічними тригерами, — розповідає завідувач наркологічного кабінету Військово-медичного клінічного центру Північного регіону Андрій Гайдабрус. — Є й інший приклад. Людина йде вулицею серед висоток, напружено озираючись, і відчуває занепокоєння через те, що за нею, як їй здається, спостерігає снайпер. У ці миті реакція на такі подразники автоматична, підсвідома.

Як справлятися з тригерами, радить Андрій Гайдабрус:

— Для початку потрібно навчитися розпізнавати свої подразники, думки й почуття, так би мовити, усвідомити процес: «Я чую вибух феєрверка, рефлекторно падаю на підлогу й починаю панікувати». Коли навчитеся відстежувати тригери, вам буде простіше їх контролювати.

Також потрібно створити собі почуття опори. «Я вдома, я перебуваю не на війні, зараз новорічні свята, діти бавляться хлопавками. Тут безпечно. Снаряди літати не можуть». Паралельно із цим ми вчимо, як правильно розслаблятися: спочатку треба повільно й глибоко дихати, потім спостерігати за своїм диханням. Це дає змогу перемкнути увагу з тригера на себе. Для скидання адреналіну з причини тривоги можна стискати кулак.

Однак важливо пам’ятати, що така практика не підходить для військових, які планують повертатися в район АТО, — вона підійде для демобілізованих.

Справлятися з тригерами вчать фахівці харківської організації «Комплексна психологічна допомога», одним із засновників якої є Андрій Гайдабрус. Із 2016 року на волонтерських засадах лікарі-психіатри з Харківського військового госпіталю, які мають досвід роботи з учасниками АТО, надають необхідну допомогу демобілізованим.

— Щоб отримати психологічну допомогу в будь-якому державному медичному закладі, демобілізований має щонайменше звернутися до сімейного лікаря по направлення, — продовжує Андрій Володимирович. — Утім, не кожен має бажання й час на паперову тяганину. На додачу існує проблема з алкоголізацією, і далеко не кожному вистачить сміливості визнати, що вона існує. Тож у багатьох випадках на «офіційний» прийом до лікаря хлопці так і не потрапляють, а напряму звертаються до психіатрів і наркологів Харківського госпіталю, у яких раніше лікувалися під час військової служби. Якоїсь миті ми зрозуміли, що варто створити організацію, куди можна було б звернутися в будь-який час, просто зателефонувавши лікарю. Так і виникла «Комплексна психологічна допомога», де по черзі з колегами в позаслужбовий час ми допомагаємо нашим захисникам.

За кожним нашим пацієнтом спостерігаємо до цілковитого його одужання. Розуміємо, що проблема більшості хлопців є комплексною, тому долучаємо до процесу і психологів, і менеджерів підтримки, які раз або двічі на місяць телефонують і здійснюють опитування щодо зміни стану на тлі лікування й стосовно чутливості до ліків або роз’яснюють хворому дію того чи іншого препарату. Усі отримані дані фіксують в електронній картці хворого. У такий спосіб відстежують динаміку його стану, роблять висновки щодо ефективності призначеного медикаментозного лікування.

— Під час діагностики та лікування, — веде далі Андрій Гайдабрус, — активно застосовуємо клінічні шкали, які допомагають об’єктивізувати стан пацієнта. Тобто висновки про ефективність лікування не роблять на підставі лише суб’єктивних відчуттів пацієнта (стало йому краще чи ні), а підтверджують об’єктивно. Відмінністю нашого підходу від інших волонтерських проектів є й те, що ми надаємо допомогу за стандартизованими протоколами Міністерства охорони здоров’я і завдяки досвідченим фахівцям можемо модифікувати підходи до лікування.

Разом із допомогою колишнім військовослужбовцям проводиться робота з членами їхніх сімей. Дружина, сестра, брат, батько або мати пацієнта можуть звернутися до фахівців «Комплексної психологічної допомоги», щоб дістати консультацію щодо стану здоров’я їхнього родича. Деякі проблеми, які виникають у наших пацієнтів, потребують зміни в реагуванні й з боку родини, тому в перспективі — створення груп підтримки родичів учасника бойових дій.

У планах організації — розробка на власному сайті psychological.support інтерактивного розділу, де пацієнт міг би самостійно користуватися ресурсами самодопомоги: аудіофайлами, відеофайлами, навчальними тренінгами тощо. Уже сьогодні працює спеціальна група (Комплексна психологічна допомога бійцям АТО) у Facebook), де кожен може ознайомитися з актуальними питаннями психологічного здоров’я. Наявність сайту та групи в соціальній мережі дає змогу дістати необхідну інформацію, поставити питання фахівцю в будь-який зручний для себе час. Також є задумка впровадити сенсибілізаційну терапію, тобто поступово привчати демобілізованих військовослужбовців до голосних звуків і гучних розмов, щоб вони вчилися по-іншому реагувати на такі подразники.

Оксана УРЕТІЙ

Джерело: Народна Армія

___________________________________________

Опубліковано в категоріях: Адаптація учасників АТО та їхніх сімей | НОВИНИ

Позначки: адаптація після війни | комунікація після АТО | психологічна допомога

На цю ж тему

26.06.2022 Робота в Польщі для чоловіків - Робота на заводі

26.06.2022 Робота в Польщі для чоловіків - Будівництво

25.02.2022 Якщо не буде мобільного зв'язку

25.02.2022 Увага! Києво-Святошинський ЦСПР працює у звичайному режимі

22.02.2022 ВАКАНСІЯ для учасника АТО - Комірник