3.07.2018
217

Війна очима учасника АТО

Фото: kostopil.com.ua

Івану Кокорило 28 років. До АТОу нього було звичайне життя. Народився і проживав в селі Велике Поле Березнівського району Рівненської області. Навчався спочатку в с. Велике Полі, згодом в Березнівській школі № 2. Потім закінчивши школу, їздив на заробітки, працював будівельником. Був призваний до служби Березнівським райвійсккомісаріатом. Власне розпочав службу з 10 червня 2015 року на першій лінії оборони в селищі Луганське Донецької області.

Як відреагували Ваші близькі на те, що Ви вирішили брати участь у бойових діях?

Це ж батьки. Відреагували негативно. Не хотіли, щоб я йшов воювати.

Чи пам’ятаєте Ви перший свій бій? Які емоції переповнювали Вас?

Не можу розповісти про перший бій. Проте ці емоції не передати словами, їх не порівняєш ні з чим. Просто раніше такого не відчував.

Війна – річ тяжка й депресивна. Проте, можливо, Ви запам’ятали щось позитивне?

Позитив полягає в тому, що я знайшов справжніх друзів, навіть більше, – всі ми стали як брати один для одного.

Як проходить Ваш звичайний день в зоні АТО?

Кожен день – це щось нове. Немає сталого розпорядку, на кшталт в 8 підйом і о 9 відбій. Постійна напруга і знаходишся в буквальному сенсі напоготові, адже ти ж не знаєш, коли буде наступний обстріл, також відбувається постійна підготовка до того, що може бути вторгнення з боку диверсійної групи.

Що підіймає бойовий дух?

Те, що ти не один. Знаєте, в нас як в у відомому вислові: «Один за всіх і всі за одного».

Як місцеве населення на території бойових дій ставилось до Вас?

Ставлення місцевих до нас можна поділити на 3 категорії: більшість населення вважали, що ми прийшли, щоб згарбати території,ніби ми окупанти, інша частина населення навіть допомагали, а треті, як на мене найпідступніші – вони здавали наші позиції ворогу.

Чи допомагає держава забезпеченням харчів, зброї?

Власне, на початках, коли я лише розпочинав свою службу у зоні бойових дій(зокрема в черні 2015) , то з харчами не було проблем, зброї теж ніби вистачало, правда техніка була доволі погана.

Що було найважче для Вас, під час перебування у зоні АТО?

Найважче було звикнути до цього ритму життя: безсонних ночей, постійної напруги й очікування невідомо чого: чи то обстрілу чи вторгнення ворожих угрупувань.

Ну й на завершення, хотілось би запитати. Як Ви думаєте чи довго триватиме ця війна?

Я не знаю, але так як наша влада «поспішає» закінчити війну, то ще довго триватиме. Це певною мірою відмивання коштів на цій нікому не потрібній війні. 

Спілкувалась Марина Захарчук

 

Джерело: kostopil.com.ua

___________________________________________

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції адміністратора сайту.

Більше інформації - в групі "Життя після АТО (все для наших захисників)"

Дякуємо нашим Воїнам за захист!
Бажаємо успіхів і всіляких гараздів!



Опубліковано в категоріях: НОВИНИ | Про нашу армію

Позначки: про нашу армію | АТО

На цю ж тему

18.11.2018 Чи можна осучаснити поліграфічні послуги? Історія бійця АТО, який започаткував онлайн-поліграфію "Colour Ukrainian Print" (м. Дніпро)

28.10.2018 Об'єктивного розуміння, що переживають і відчувають люди, які пройшли війну, у суспільства немає...

28.10.2018 Про величезний потенціал для зростання в українських захисників

28.10.2018 Щоб повернутися до нормального життя, ВОЇНУ недостатньо просто приїхати додому...

28.10.2018 Важливість підтримки сім’ї учасників АТО

Ми в мережі Facebook

Пошук

Додати інформацію

Якщо ви володієте інформацією, яка буде корисною для учасників АТО та їхніх сімей, ми можемо її розмістити на сайті.
Для цього заповніть, будь ласка, форму.