12.08.2018
7391

Кого можна віднести до категорії ТРАВМОВАНИХ ДОТИЧНИХ?


ТРАВМОВАНІ ДОТИЧНІ

У нас немає базової підготовки населення щодо проявів посттравми.

У Запоріжжі був випадок, що бійця побили у потязі, через нерозуміння, що з ним відбувається. У нього відбувся флеш-бек – це перепроживання травматичної події. Звісно, він у такому стані "наяву" бачив бій: почав повзти, ховатись під стіл... Люди вирішили, що він хворий на голову, і почали його лупцювати.

Мадлена Розенблюм, грузинка, що живе у Нью-Йорку, радить, аби підвищити психологічну культуру населення, навчати усіх копінг-стратегіям, тобто стратегіям подолання стресу.

Стратегіями копінгу можуть бути рутинна робота, звісно добре допомагають дихальні техніки та прогресивна релаксація, комусь молитва. А наші колеги із Інституту психології Костюка розвинули напрям сімейної терапії колисковим співом – дуже автентичний як для українців терапевтичний прийом.

Часто дуже допомагає повернення до корисного заняття молодості.

Мама солдата близької мені родини увесь його полон вишивала бісером ікони. Вона впевнена, що саме це дозволило їй "витримати" постійну напругу.

Якщо записати такі копінг-стратегії на відео, то їх би можна було у вигляді 30 секундних роликів запускати в ефір по регіональних телеканалах, аби люди після новин могли дивитися і допомагати собі та одне одному.

В Україні усе, що стосується психологічної підтримки, більше сконцентровано у Києві і великих містах – а села і маленькі міста часто лишаються поза увагою.

Повернення з фронту, де боєць почувався, ніби вершив історію, у село без роботи і майбутнього, а ще зі спадом економіки – саме по собі гнітить. Плюс очікування оточення, що ти поводитимешся як загальноприйнятно, не виділятимешся і тихенько терпітимеш.

А тут – різка зміна поведінки, смаків, гнівливість і загострене почуття справедливості. Тож незвична поведінка списується на "та він запив", а ситуація тільки погіршується.

Першої психологічної допомоги потребують усі цивільні і військові, хто пройшов "гарячі точки". Практична допомога як компонент має бути обов'язковою для всіх! Не важливо, чи це обстріл, чи, скажімо, вибух газу.  

Потрібна просвітницька діяльність. Вона повинна бути практична і житейська.

Адже травматична подія зачіпає не лише безпосередніх учасників події, а розходиться на ширшу аудиторію. Як краплина, що крапає на воду і створює кола.

Наприклад, якщо відбулась авіакатаотрофа, парамедики, що першими прибули на місце події не отримали фізичних ушкоджень, лише надавали допомогу, однак також є в зоні ризику і можуть відчувати симптоми посттравми. Далі – журналісти, що знімали цю подію – це вже друге коло. Навіть люди, що через телебачення сприймали побачене...

І ми маємо наочний приклад: пам'ятаємо, як до нас в церкви біля Майданів приходили десятки старших людей щодня, які не могли вгамувати свого болю, хоча були лише телеглядачами, "диванною сотнею" Майдану.

І ці кола розходяться дуже широко. Є ті, хто постраждав безпосередньо, і є ті, хто відчувають наслідки, не перебуваючи на місці події.

Навіть волонтери, що не були на місці події і не бачили нічого, але слухаючи розповіді потерпілих, наприклад переселенців – із часом відчувають наслідки у формі психологічного вигорання.

У кола травми входить велика кількість людей, в 10 разів більша за безпосередньо постраждалих. І цей контекст дуже рідко враховується лікарями, чи самими волонтерами.

ДІТИ ВІЙНИ

Дослідження американських фахівців показало: дітки, що дивилися в новинах катастрофу 11 вересня по кілька разів – адже новини повторювались щогодини, – кожен показ сприймали як нову атаку, і відповідно як новий травматичний досвід.

Їхня психіка сприймала це як масове вторгнення ворогів на територію США. Наслідком було необхідність терапевтів працювати із "політравмою".

Про дітей, що напряму не перебували під обстрілами, дуже рідко думають, що вони можуть переживати симптоми ПТСР. Та дітям властиво швидко переймати стан та настрій батьків. Коли їх життя може кардинально змінитись та майбутнє під загрозою, вони теж можуть переживати симптоматику посттравми.

Саме тому, до речі, "діти війни" досі отримують пенсії.

Посттравма впливає на покоління – на генетичному рівні. Дослідники Єльського університету довели, що діти, які були зачаті в батьків із ПТСР, отримують низьку опірність до стресу. Тобто, якщо вони переживуть травматичний досвід, імовірність отримати ПТСР у них значно вища. І ці діти народжуються вже з високим рівнем тривоги.

"Перша психологічна допомога" вже вкладена в мобільний додаток, ми переклали його українською, аби кожна людина могла мати кишенькову версію інструкції і допомогти іншим, власній дитині чи собі.

По поверненню із Єльської Школи Медицини була організована Школа першої психологічної допомоги, аби навчити людей надавати поміч постраждалому на базовому рівні – від моменту травматичної події до 6 місяців після травми.

Другим рівнем мали бути "психологічні засоби відновлення". Безліч моїх колег, що прилетіли із Єлю, разом зі мною у роз'їздах проводять окремі тренінги із ПЗВ, але для організації програми навчання поки що бракує фінансування. Якщо нам вдасться знайти його – буду рада організувати і школу для підготовки по психологічним засобам відновлення.

Адже проблеми із засинанням, нічні жахіття, порушення сну, тривожні думки, панічні атаки та багато іншого – можна вирішувати у штатному режимі, не доводячи травмовану війною людину до стану, коли необхідно лікування у психіатричних закладах.

Марта Пивоваренко, психолог у другому поколінні, волонтерка, керівник ГО фахівців сфери психічного здоров'я "Development Foundation".

Марта щодня консультує військових, ветеранів, переселенців, просуває нові натівські стандарти надання психологічної допомоги і реабілітації на законодавчому рівні, співпрацює з Національною гвардією та ЗСУ.

Джерело: Українська правда

___________________________________________

Читайте щоденні новини на сайті "Життя після АТО":

Знайдіть нас у Facebook:
https://www.facebook.com/groups/life.after.ato/

Дякуємо Воїнам за захист!
Хай ваше життя після АТО буде успішним!

******

Опубліковано в категоріях: Адаптація учасників АТО та їхніх сімей | НОВИНИ | Поради родинам захисників

Позначки: адаптація після війни | комунікація після АТО | психологічна допомога

На цю ж тему

26.06.2022 Робота в Польщі для чоловіків - Робота на заводі

26.06.2022 Робота в Польщі для чоловіків - Будівництво

25.02.2022 Якщо не буде мобільного зв'язку

25.02.2022 Увага! Києво-Святошинський ЦСПР працює у звичайному режимі

22.02.2022 ВАКАНСІЯ для учасника АТО - Комірник

Ми в мережі Facebook

Пошук

Додати інформацію

Якщо ви володієте інформацією, яка буде корисною для учасників АТО та їхніх сімей, ми можемо її розмістити на сайті.
Для цього заповніть, будь ласка, форму.