23.03.2020
897

Посттравматичний стресовий розлад, ПТСР (Коли війна приходить в дім, частина 5)


ЗАТЯЖНИЙ ПЕРЕБІГ ПТСР 

«Добре», – скажете ви. – Криза минула. Він вижив. Повернувся додому. Чому він не може повернутися до нормального життя? Чому знову й знову переживає те, що сталося?» Якщо травмуюча подія носила надмірно жорстокий характер або неодноразово повторювалася, мозок продовжує працювати в режимі «оповіщення про кризу».

Уявіть, що ви йдете замерзлим озером. Ви відчуваєте себе впевнено. Ви із задоволенням ковзаєте й навіть можете виконати кілька піруетів, наслідуючи фігуристів, виступи яких бачили по телевізору. Раптом ви чуєте хлопок і помічаєте, як крига під вашими ногами стрімко тріскається. Ви завмираєте. Рефлекторно розводите руки в боки, щоб зберегти рівновагу, й широко розставляєте ноги, щоб розподілити вагу. Ваші м'язи напружені. Ваші плечі стиснуті. Ваші очі розміром з тенісні м'ячики. Ви повільно, маленькими обережними кроками, починаєте рух назад. Ви ледь дихаєте. Чи вважаєте ви, що, відійшовши на 20 метрів від тріщини, зможете веселим кроком з підстрибом подолати решту шляху до берега? Найімовірніше, ви будете залишатися в стані «повної бойової готовності» протягом всього шляху, тому що тепер знаєте, що крига може тріснути будь-якої миті. 

Переживши травмуючу подію, ваш мозок отримав сигнал про близьку небезпеку, і навіть через деякий час перебуває у стані готовності миттєво відреагувати, якщо ситуація повториться. Звучить непогано. Якщо лише почуття миттєвої готовності до чогось поганого не стане постійним. Це вже симптом ПТСР. Уявіть, що після тріщин на кризі потерпілий продовжує йти додому навшпиньках навіть асфальтованою дорогою. 

Стрес спричиняє хімічну реакцію в мозку й навіть змінює його фізично. Захисні механізми роблять ваш мозок гіперчутливим, змушуючи занадто гостро реагувати на звичні подразники. Гіппокампус – частина мозку, що контролює емоції, – зменшується в об'ємі й працює з меншою ефективністю. Взаємодія та взаємне врівноваження правої та лівої півкуль порушуються. Людина стає або надмірно емоційною, або надмірно замкнутою. Буває так, що настрій змінюється кожні 5 хвилин.

Щоразу, коли нам здається, що ситуація нагадує трагічну подію (роль сенсорного подразника можуть виконувати запахи, звуки, образи, спогади), наш мозок стрімко відкриває «фотоальбом» епізодів, що врізалися в пам'ять, з метою попередити нас: «Не йди туди знову! Ти що, з глузду з'їхав?! Минулого разу тебе мало не вбило. Йди геть звідси!!!» У психології це називається терміном «повторні переживання». 

«Фотоальбом» виконує ще одну функцію. Це сигнал для чоловіка про те, що наше внутрішнє «я» не в змозі самостійно впоратися з тим, що було пережито. Потрібна допомога. Людина не була створена для того, щоб страждати наодинці, не завдаючи клопоту навколишнім. За задумом Творця, ми залежимо один від одного. Ми потрібні одне одному. І якщо наш «зовнішній чоловік» нічого не вчинить, то наш «внутрішній чоловік» буде страждати. Багато людей, які страждають на ПТСР, врешті-решт приймають рішення звернутися за допомогою. Саме повторні переживання є основною причиною звернення до фахівців. 


Три запитання: 

1) Чи розмовляв ваш чоловік з ким-небудь про свій військовий досвід?

2) Якщо ні, то чому? 

3) Як ви гадаєте, чи захотів би ваш чоловік поговорити про пережите, якби знайшовся чоловік, готовий його вислухати? 


СИМПТОМИ ПТСР 

З тих пір, як 1980 року Американська асоціація психіатрів дала визначення посттравматичному стресовому розладу, у класичній медицині виділяють три категорії симптомів, характерних цьому розладу.

Прочитайте список і відзначте симптоми, які ви спостерігали в минулому або спостерігаєте зараз у вашого чоловіка. Якщо симптом виражений слабо або проявляється рідко, то поставте світлий або маленький «хрестик», якщо часто, то наведіть «хрестик».

Симптоми

1. Повторні переживання. Нав'язливі спогади про травму – картини й спогади про те, що трапилося, раптово й безпричинно спливають у пам'яті та викликають глибокі емоції: скорботу, сум, почуття провини, страх, агресію. Спогади можуть бути настільки яскравими, що створюють враження, ніби людина знову перебуває в центрі подій.

- Нічні кошмари й страхи

- Ходіння уві сні, боротьба уві сні

- Небажані спогади, образи, думки, мрії

- Спогади, почуття, начебто ви знову переживаєте травмуючу подію

- «Зацикленість» на військовому досвіді, життя минулим

- Соматичні спогади (фізичний біль, інтенсивні фізіологічні реакції при спогаді про травмуючу подію) 

- Психотичні епізоди (відчуття того, що світ зникає, травмуюча ситуація минулого сприймається як реальна)

- Напади паніки, незрозумілого жаху або страху

- Фобії (визначте фобію вашого чоловіка________________________________)


2. Уникання (відмова сприймати реальність). Прагнення уникнути думок, почуттів і розмов, пов'язаних із травмою. Заціпеніння, втрата чутливості, відгородження від хворобливих спогадів і почуттів. І, оскільки друзі й сім'я не в змозі виявити відповідну любов та емоції, вони виявляються відкинутими. 

- Уникнення всього, що може нагадати про травмуючу подію

- Фізична/емоційна реакція на те, що нагадує про цю подію

- Самоізоляція, страх взаємодіяти з суспільством

- Почуття занепокоєння, що виникає у натовпі чи в автозаторі 

- Розпач, депресія, смуток, порожнеча, самотність

- Нездатність довіряти іншим людям

- Прагнення уникати розмов про травмуючу подію

- Відсутність інтересу й мотивації до роботи, відпочинку, колишнього хобі, сексу, фізичних вправ

- Колись близькі й навіть інтимні стосунки відійшли у небуття, охололи, дистанціювалися, вимагають для підтримки занадто багато зусиль

- Емоційне оніміння, байдужість, нездатність відчути радість чи смуток, внутрішня порожнеча

- Зловживання забороненими речовинами, алкоголем з метою «забутися»

- Думки про самогубство

- Спроби самогубства 

- Фізична стомлюваність

- Відмова від особистої гігієни, харчування, фізичних вправ


3. Підвищена збудливість. Страх повторної травми, постійне відчуття готовності до чогось поганого, нервозність, нездатність виспатися, гнів, дратівливість, проблеми з концентрацією пам'яті.

- Гнів, дратівливість, вибуховість, напади люті

- Настороженість (постійне відчуття готовності до чогось), потреба бути озброєним ножем чи пістолетом 

- Здригування від хлопка, реакція на гучні звуки, нервозність

- Зловживання забороненими речовинами, щоб «розслабитися»

- Зниження когнітивних (пізнавальних) здібностей (уповільнене мислення, плутаність свідомості, погана концентрація уваги)

- Погана пам'ять

- Розлади сну, безсоння 

- Нічна пітливість 

- Прискорене дихання та серцебиття без видимих причин 

- Сумніви/відмова від віри, злість на Бога

- Страх стати жорстоким 

- Жорстокість, спроби спровокувати бійку 

- Одержимість думкою про вбивство 

- Занепокоєння при настанні річниці психотравмуючої події

- Адреналінозалежність

- Членоушкодження, різання себе, надмірне нанесення татуювань


Про що з вашого минулого життя (до того, як ваш чоловік був мобілізований) ви сумуєте найбільше? 

(далі буде)
_________________________
Попередні статті тут: http://life-after-ato.com.ua/category/158

Джерело: Коли війна приходить в дім, © Кріс і Ранелла Адсит

___________________________________________

Більше інформації - в групі "Життя після АТО (все для наших захисників)"

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції адміністратора сайту.

Дякуємо нашим Воїнам за захист!
Бажаємо успіхів і всіляких гараздів!
_____________________________

Опубліковано в категоріях: Адаптація учасників АТО та їхніх сімей | НОВИНИ | Коли війна приходить в дім, © Кріс і Ранелла Адсит

Позначки: адаптація після війни | психологічна допомога

На цю ж тему

26.03.2020 "Де мій автомат?" - прокинувся я від власного крику посеред ночі... Життя після АТО

25.03.2020 Посттравматичний стресовий розлад, черепно-мозкова травма, секс і стосунки

23.03.2020 Вторинна травма дружини. Як не дозволити стресу розвинутися у розлад (Коли війна приходить в дім, частина 9)

23.03.2020 Симптоми воєнної травми дружини (Коли війна приходить в дім, частина 8)

23.03.2020 Вторинний травматичний синдром – воєнна травма дружини (Коли війна приходить в дім, частина 7)

Ми в мережі Facebook

Пошук

Додати інформацію

Якщо ви володієте інформацією, яка буде корисною для учасників АТО та їхніх сімей, ми можемо її розмістити на сайті.
Для цього заповніть, будь ласка, форму.