вірші

28.10.2018
107

Кто сказал, что я глухонемой... (Стих)



Кто сказал, что я глухонемой...

Разучился, мол, всего бояться?

Просто я пришел к себе домой...

Не могу ни плакать, ни смеяться.



В голове моей кровавый бой.

И еще друзей мелькают лица.

Я не знаю, мама, что со мной?

Не могу никак уснуть...не спится.



Мне слышны разрывы канонад...

И душа . . .

Читати далі

4.07.2018
753

Вцілілий



Зустрінь мене, кохана, на вокзалі, 

Вернувсь з боїв, як дід твій, посивілий. 

Нема на грудях орденів-медалей... 

Ти що? Не плач! Ти ж бачиш, я вцілілий.



Не треба сліз, всміхнись мені, кохана, 

Це тільки рана, в тебе я везучий! 

А до мого товариша Івана 

Прийшов кінець трагічний й . . .

Читати далі

31.05.2018
336

Невже ти думаєш, що всі вони зі сталі? (Вірш)



Невже ти думаєш, що всі вони зі сталі?

Душа не мерзне, серце не болить?

Йдуть воювати сильні й витривалі,

Щоб разом Україну боронить?



Там є хлоп'ята і дівчат немало,

Такі ж, як ти - нема ще й двадцять п'ять,

Легке життя на пекло поміняли.

Комусь же треба мирних захищать.



Чоловіки, що . . .

Читати далі

9.05.2018
331

Повернувся солдат з війни. Був у пеклі... В самісінькій топці.



Повернувся солдат з війни.

Був у пеклі. В самісінькій топці.

…Шаленіють від щастя сини,

Обліпили героя хлопці.



Його серце болить і плаче – 

Він не мріяв, не бачив у сні,

Що повернеться і побачить

Двох маленьких своїх пустунів.



Він жахіття забути хоче,

Богу дякує, що не вмер…

Але тільки . . .

Читати далі

23.04.2018
616

Лист солдату...



Одинадцятирічна Юлія Бощенко із села Крижанівка, що на Одещині, написала вірш до українського воїна

Привіт, cолдате! Ти мене не знаєш,
Я — просто дівчина, живу собі, як всі.
В моєму місті тихо, не стріляють.
Але війна торкнулася душі!


Чому пишу тобі? Бо серце просить,
Бо я так . . .

Читати далі

17.04.2018
309

Больно чужим казаться в этом мире...



Больно чужим казаться в этом мире, 
Сложно молчать и в душе сдерживать тревогу, 
Больно на грустний мамин взгляд смотреть, 
Ибо не раз она молилась Богу...


Молилась, чтоб живым вернулся я домой, 
Молилась, чтоб по-прежнему искренно смеялся, 
Но не знаком теперь моей душе . . .

Читати далі

11.02.2018
1054

Я знаю, як чекають із війни...



Я знаю, як чекають із війни,
Як дні мов шиби кришаться на скалки,
Як ніч пірнає в каламутні сни 
Тривогою встромля в колеса палки.

Як несмакує кава і життя, 
І трусить та морозить до судоми,
Коли в новинах згадують місця,
Де наші, де свої стоять в облозі.

Постійно з телефоном у . . .

Читати далі

29.01.2018
1493

Було в жінки щастя... (матерям загиблих воїнів)



ВСІМ МАТЕРЯМ ЗАГИБЛИХ ФРОНТОВИКІВ – НАШ ЗЕМНИЙ УКЛІН...



Було в жінки щастя... В ту весну далеку,

дарунок від Бога принесли лелеки –

так довго жадану єдину дитину,

мов сонечко яснеє, – крихітку-сина.



Своє янголятко кохала, плекала,

мов квітку, ростила, всю душу вкладала...

Злетіли роки . . .

Читати далі

22.01.2018
676

Я йду на смерть, а ти не плач за мною...



- Я йду на смерть, а ти не плач за мною,

Я йду, щоб ти не бачила війни.

Якщо помру, згадай мене сльозою,

І я прийду... в твої щасливі сни...



- Не йди, прошу, побудь іще, благаю...

І вже немає сили підвестись...

Чи ще хоч раз побачу?

- Я не знаю...

Та ти чекай, май віру і молись...



Не . . .

Читати далі

22.01.2018
558

Назову сына твоим именем... (стих Анастасии Дмитрук)

Фото: dmytruk.com.ua


Назову сына твоим именем,

расскажу ему о войне,

как ты цепи на пули выменял,

загорелась страна в огне.



Расскажу сыну о бесстрашии…

В нашем горе не видно дна.

Мы из младших все стали старшими,

закалила нас всех война.



Красный луч, Иловайск, Дебальцево

и Донецкий аэропорт…

Твоих фото, . . .

Читати далі

Ми в мережі Facebook

Пошук

Додати інформацію

Якщо ви володієте інформацією, яка буде корисною для учасників АТО та їхніх сімей, ми можемо її розмістити на сайті.
Для цього заповніть, будь ласка, форму.