Що буде, коли ти повернешся з війни?
Привіт, воєнний...Хочеш знати, що буде,
коли ти повернешся з війни???
Тебе зустрінуть друзі й домашні. Ну,
або не зустрінуть, по-різному буває. Приїдеш додому чи будь-яке інше місце, де
можна скинути рюкзак і берці. Знімеш камуфло, від якого ще пахне порохом,
мастилом і пилюкою Донбаських доріг. Акуратно складеш або повішаєш у шафу. І з
цього моменту почнеться новий відлік твого життя "на гражданці".
Там багато різних людей, на гражданці.
Двіжуха серйозніша, ніж у тебе на ВОПі, коли приїжджає якийсь діяч з
перевіркою. Є люди, які подорожують за кордон. Є люди, які не висовують і носа
з дому, коли йде дощ. Є люди які, прикинь, не відрізняють бетер від бехи, а АКМ
від АКС. Та їм то і не важливо, то тільки ти чомусь паришся. На тебе дивляться
скоса, коли ти у великих кількостях поїдаєш хліб з маслом і запиваєш чаєм. До
тебе взагалі ставитимуться трохи насторожено. Щось не те у тобі. Та в кількох
сотнях тисяч таких же як ти.
Без сумніву, ти пам'ятатимеш тисячі
захопливих історій. І матимеш сотню друзів, яким залюбки їх розповідатимеш. Але
це ніколи не буде так весело, як згадувати їх разом зі своїми. Тими, хто ділив
з тобою сухпай. Тими, чий голос ти щовечора чув у радійці. Тими, хто страждав
разом з тобою на КМБ і з ким ти поїхав у свою першу ротацію. Хто разом з тобою
вдивлявся у ніч, як і ти з затамованим диханням слідкував за ланцюжками
трасерів у нічному небі та виходами з РСЗО по той бік лінії фронту. Хто як і ти
рахував секунди між спалахами і звуками... Хто тирив твої одноразові бритви і
посилав тебе на хрін у кубрику, але був готовий віддати за тебе життя.
Ти будеш усе рідше зідзвонюватися з
ними. Але ніколи не втрачайте зв'язок, чуєш? Адже інших таких - хороших або
поганих - уже не буде, як і не буде нагоди "перевоювати" чи щось
змінити. Ти назавжди залишишся бійцем свого взводу - кулеметником, бетеерщиком
чи помічником гранатометника. А твій взвод назавжди залишиться з тобою. Ти все
життя пам'ятатимеш їх імена і обличчя, бо ті, хто пройшли з тобою війну, стали
ріднішими ніж родина. А твій шеврон завжди буде ціннішим, ніж нагороди.
І справа не в тому, що ти сильно змінився чи відвик від родини і друзів. Ти все так само любиш батьків, пригортаєш дітей, обіймаєш дружину і п'єш пиво з приятелями. Просто одного разу поїхавши на війну, ти назавжди залишився там.....
(автор
невідомий)
Джерело: facebook
___________________________________________
Опубліковано в категоріях: Адаптація учасників АТО та їхніх сімей | НОВИНИ
Позначки: адаптація після війни
На цю ж тему
4.08.2021 Війна змінює життя - інтерв'ю з волонтеркою Тетяною Фреїшин, дружиною військовослужбовця
4.08.2021 Подбай про себе – франківський Карітас розпочинає реабілітацію для ветеранів та ветеранок АТО / ООС
5.03.2021 9 порад для простішого повернення з війни в сім’ю
20.10.2020 Я точно впевнений, що не даремно воював...
18.10.2020 Як допомогти військовому повернутися з війни додому
Пошук
Останні дописи
Додати інформацію
Якщо ви володієте інформацією, яка буде корисною для учасників АТО та їхніх сімей, ми можемо її розмістити на сайті.
Для цього заповніть, будь ласка, форму.