Звільнення військовослужбовців – 2018: новорічна невизначеність

Відповідаючи на велику кількість звернень і дзвінків на тему звільнення військовослужбовців, пригадую слова головного героя радянського фільму «Іронія долі», які він всім повторював: « Понимаете, у нас традиция. Каждый год 31 декабря мы с друзьями ходим в баню. Моемся мы…» У нього була своя традиція. А в нас, судячи з усього, склалася своя власна: це тримати у невизначеності десятки тисяч військовослужбовців, щоб зустрічаючи Новий рік, всі думали-гадали, чи будуть взагалі когось звільняти з військової служби у 2018 році, чи військовослужбовці разом зі своїми родинами знову поринуть у довгу пору очікувань, як це було 2016 року? Гумор давнього фільму перетворюється у в’їдливий сарказм нашої реальності, створивши вже просто повторювану непристойну ситуацію.

Новорічного дива не сталося. Депутати Верховної Ради пішли на канікули, так і не ухваливши змін до законодавства щодо проходження військової служби. Як наслідок, на початку року ми отримаємо повну правову невизначеність у питанні звільнення військовослужбовців з військової служби.

Юридична сторона питання

Перед Вами основні правові норми, що регулюють питання звільнення з військової служби, які ми будемо далі аналізувати.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби» (відомий як закон #5337), а саме його прикінцеві положення, зокрема п. 2:

-  «Встановити, що право на звільнення з військової служби набувають військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, дію якого було продовжено понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту».

-  «Встановити, що право на звільнення з військової служби набувають військовослужбовці, які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом».

- «Звільнення таких військовослужбовців з військової служби здійснюється (за бажанням військовослужбовця) у строки та в обсягах, визначених центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, не пізніше одного року з дня набрання чинності цим Законом».

Строки та обсяги звільнення були визначені керівниками кожного окремого військового чи правоохоронного відомства (наприклад, по ЗСУ була видана окрема спільна Директива д-2 від 15.02.2017 р. начальника Генерального Штабу та Міністра оборони), яка врегульовувала порядок звільнення протягом 2017 року.

Текст Директиви до Вашої уваги за посиланням: https://drive.google.com/file/d/0B1m-qkRpOIJ4TzZQUHpUV3pWa1E/view

ЗВІЛЬНЕННЯ - 2017. Як це було

Під час написання цієї статті у мене склалося дежавю. Немовби ми знову перенеслися на рік назад. Наприкінці 2016 року в період новорічно-різдвяних свят десятки тисяч військовослужбовців очікували, чи підпише Президент України прийнятий Верховною Радою закон. Пам’ятаю, як зараз: 05 січня вночі стало відомо, що закон Президент таки підписав, сотні тисяч українців зітхнули з полегшенням,  і з квітня місяця процес звільнення з військової служби, заблокований раніше, зі скрипом зійшов з мертвої точки. Звільнення військовослужбовців продовжувалось протягом 2017 року , воно триває і дотепер.

2017 року ми мали  2 категорії, на яких поширювався Закон #5337. Так, особи зі строковими контрактами (3 чи 5 років), які автоматично продовжились, мали переслужити 18 місяців з дня закінчення контракту. А особи з безстроковими контрактами (до кінця ОП) мали вислужити 24 місяці по контракту. Після виконання цих вимог військовослужбовці отримували ПРАВО НА ЗВІЛЬНЕННЯ, АЛЕ не звільнялися одразу.

Для більш детального пояснення розрахунку читайте роз’яснення з прикладами:

/blogs/1103973/zakonoproekt_5337_vse_scho_vy_hotily_znaty_pro_stroky_zvilnennya_kontraktnykiv

та дивіться моє інтерв’ю: https://www.youtube.com/watch?v=GXDPuFEZFc8

Такі особи підлягали  звільненню в період між набуттям права на звільнення і  06 січня 2018 року. Наприклад, військовослужбовець Георгій підписав контракт до закінчення особливого періоду і вислужив 24 місяці. Цей строк сплинув 20 травня 2017 року. Відповідно до закону його мали звільнити в період з 20 травня 2017 року по 06 січня 2018 року. Конкретна дата визначалася командиром військовою частиною з урахуванням графіків звільнення. Таким чином, 06 січня 2018 року є граничним строком для звільнення таких осіб. Їх звільнення є обов’язком командування військової частини в разі небажання продовжувати далі військову службу. Якщо таких осіб не звільнили до цього строку, це є порушенням їхніх прав. В даному разі потрібно звертатись до Міністерства оборони та військової прокуратури з письмовим рапортом або оскаржувати такі дії до суду.

Як і кого звільнятимуть у 2018 році?

У 2018 році для звільнення у зв’язку із закінченням контракту діятимуть такі правила:

І категорія - Для 6-місячних контрактів: особи підлягають звільненню  наступного дня після закінчення строку контракту. Затримувати їх не мають права.

Військовослужбовець Віталій підписав контракт на 6 місяців 10 жовтня 2017 року. Він підлягає звільненню через 6 місяців, тобто 11 квітня 2018 року.

ІІ категорія - Для строкових контрактів (на 3 чи 5 років або більше), дія яких закінчились після 07 січня 2017 року – військовослужбовці підлягають звільненню  наступного дня після закінчення строку звільнення. Вони не переслужують 18 місяців. Затримувати теж не мають права.

Військовослужбовець Микола, який підписав контракт 01 вересня 2015 року строком на 3 роки, має бути звільнений 02 вересня 2018 року.

ІІІ категорія - Для строкових контрактів на 3 чи 5 років, дія яких закінчилась до 06 січня 2017 року, –  потрібно переслужити 18 місяців.

Військовослужбовець Петро, який підписав контракт 01 вересня 2013 року строком на 3 роки. Його контракт закінчився 01 вересня 2016 року і був «автоматично продовжений». Тому Петро зобов’язаний переслужити ще 18 місяців – до 01 березня 2018 року.

IV категорія – Для безстрокових контрактів («до закінчення особливого періоду») – потрібно вислужити 24 місяці по контракту.

Військовослужбовець Анна, яка підписала контракт до закінчення особливого періоду 01 вересня 2016 року, для отримання права на звільнення має вислужити 24 місяці. Звільнитись раніше 01 вересня 2018 року вона не має права.

Порядок звільнення з інших підстав (за станом здоров’я, за службовою невідповідністю, за сімейними обставинами тощо) залишається незмінним і не залежить від строків вислуги.

Де сховалась невизначеність

Для звільнення І і ІІ категорій осіб юридичних проблем поки немає. Це означає, що в разі затримання на військовій службі таких осіб понад строк контракту, потрібно звертатися з письмовим рапортом до Міністерства оборони та військової прокуратури,  а також відстоювати свої права у суді.

Інша справа з особами, яких ми віднесли до ІІІ і ІV категорій Вони  у 2018 році мають повну правову невизначеність з приводу їх звільнення.

Це сталося у зв’язку із суперечністю  норм права у п. 2 Прикінцевих Положень Закону #5337, які конфліктують одна з одною.

Детальніше про конфліктність норм у статті читайте в моєму роз’ясненні у розділі «Без прогалин не обійшлося»

/blogs/1103973/zakonoproekt_5337_vse_scho_vy_hotily_znaty_pro_stroky_zvilnennya_kontraktnykiv

Якщо коротко, то ситуація така. З одного боку для отримання права на звільнення військовослужбовець має виконати умову: по безстрокових контрактах вислужити 24 місяці, по строкових переслужити 18 місяців. Однак інша норма права стверджує  те, що такі особи, які виконали цю умову, мають бути звільнені не пізніше 1 року з дня вступу в силу закону #5337, тобто з 07.01.2017 по 06.01.2018.  Отже, виходить, що військовослужбовець, який отримає право на звільнення у травні 2018 року, підлягає звільненню не пізніше  06.01.2018 р.

(Текст норм прикінцевих положень Закону 5337 дивіться у розділі "Юридична сторона питання")

 Таким чином, наведені правові норми суперечать одна одній і не можуть бути повністю застосовані. Звільнити такого військовослужбовця 05.01.2018 році буде порушенням однієї норми, оскільки він ще не отримав право на звільнення, яке він набуде тільки у травні 2018 року, вислуживши 24 місяці, а звільняти його у травні буде порушенням іншої норми, оскільки така особа підлягає звільненню до 06.01.2018 р. (Про юридичні інструменти подолання правових колізій не хочу навіть писати, тому що на практиці вони реалізовані не будуть. З питання звільнення військовослужбовців так точно).

Більше того, відповідно до абз. 5 п. 2 Прикінцевих положень ««Звільнення таких військовослужбовців здійснюється у  строках і обсягах, які були визначені Директивою Д-2.

 В нашому випадку йдеться про необхідність прийняття нової Директиви Міноборони та Генштабу або змін до існуючої Директиви Д-2, оскільки дана Директива передбачає порядок і строки звільнення тільки до 06 січня 2018 року.

Щодо цієї ситуації з’явилось повідомлення на сторінці Юридичної Служби ЗСУ від 27.12.2017 р. у мережі facebook. Ознайомитись можна за посиланням: https://www.facebook.com/legalserviceAF/posts/925464427616716

З даного повідомлення цілком зрозуміло, що поки  не будуть ухвалені зміни до закону #5337, Генштаб та Міноборони не будуть видавати нову Директиву, яка є підставою для звільнення  військовослужбовців у запас.

У Верховній Раді у 2017 році були зареєстровані законопроекти з приводу звільнення. Але коли вони будуть ухвалені, невідомо. Наступне пленарне засідання ВР заплановано на 16 січня.

Наслідки невизначеності

Про наслідки невирішення цього питання або подальше його затягування було вже чимало публікацій і виступів. Писав. Говорив. Переконував. Разом зі своїми колегами.

Детальніше про це читайте тут: /blogs/1102892/u_stani_zavysannya_pro_zakonoproekt_4689_ch_2

Затягування вирішення цього питання може мати серйозні негативні наслідки. Основними наслідками є психологічні, інформаційні та суспільно-політичні.

Незнання дати звільнення негативно впливає на психіку військовослужбовців, породжує в них апатію, знижує мотивацію до виконання службових обов'язків та в цілому деморалізує, погіршуючи загальний мікроклімат у ЗСУ та інших військових формуваннях. Військові часто говорять: «Ми як раби, не знаємо, скільки ще служити і коли нас відпустять». Неправильно стверджувати, що всі військові, як тільки отримають можливість звільнитися, покинуть військову службу, але вони хочуть ясності і визначеності, поваги до їх гідності і забезпечення їх прав.

Відомо, що довіра - найвищий суспільний капітал. Невирішеність даного питання сприяє зменшенню довіри між військовослужбовцем і державою, сприяє загостренню існуючих протиріч, може призвести до масових акцій протесту та мітингів. Це також породжує недовіру до суспільних інститутів в інших громадян, які спостерігають, як поводяться з тими, хто жертвує собою заради Батьківщини, поглиблює існуючу недовіру між громадянином та державним апаратом.

Щодо військової служби за контрактом, то така невизначена ситуація не сприяє підвищенню  авторитету військової служби та негативно впливатиме на набір нових військовослужбовців за контрактом. Військовому для захисту Батьківщини потрібно забезпечити найвищий рівень захисту його прав. Тоді проблем з набором нових контрактників не буде.

Відсутність ясності та чіткої позиції щодо порядку звільнення з військової служби також породжує багато чуток і вигадок, створює родючий грунт для можливих маніпуляцій в інформаційному просторі. Цей фактор посилюється в умовах гібридної війни, а саме її інформаційно-ідеологічної частини, і вже використовується для дестабілізації ситуації в державі.

Для мінімізації зазначених вище явищ достатньо просто змінити одне слово в законодавчому акті.

Висновки

Підсумовуючи, ми маємо сьогодні таку картину.

У зв’язку із суперечністю норм права Закон про звільнення військовослужбовців діє фактично до 07.01.2017 р. Як буде проходити звільнення та чи відбудеться воно взагалі у 2018 році після 07 січня абсолютно невідомо. Дуже ймовірно, що процес звільнення може бути зупинений до ухвалення нового закону.

В даному випадку ми маємо суто юридичну проблему, де наявність одного неточного слова робить невизначеним правове становище тисячі військовослужбовців. Оскільки це проблема юридичного характеру, то і вирішити її можливо лише у правовий спосіб, а саме – ухвалити зміни до Закону #5337. Після цього буде видана нова директива Міноборони і Генштабу, яка конкретизує порядок звільнення у 2018 році. У разі  виконання цих дій звільнення у зв’язку із закінченням строку контракту у 2018 році стане можливим.

Потрібно розуміти, що відмова від унормування цього гострого і наболілого питання , це є пряме і грубе порушення прав військовослужбовців та принципів права взагалі.

Що стосується юридичних порад, то складно давати будь-які рекомендації, оскільки, опинившись в такому становищі, військовослужбовці мають невелике поле для маневру. Але попри це, кожен, хто не бажає продовжувати військову службу, і відносяться до ІІІ і ІV категорій осіб, має:

-  По-перше, За 3 місяці до закінчення 18-місячного строку переслужування та  24-місячного строку вислужування написати і зареєструвати  у 2 примірниках рапорт на звільнення у військовій частині.

-  По-друге, у разі відмови від звільнення звертатися до суду за захистом своїх прав.

А всім активістам, волонтерам, членам громадських організацій не завадило б  нагадати народним обранцям, що якнайшвидше ухвалити зміни до закону і врегулювати питання звільнення військовослужбовців – це їхній обов’язок. 

Антон Красов, правозахисник, юрист ВПГО «Юридична Сотня»

www.facebook.com/anton.krasov

Джерело: Цензор. нет

___________________________________________

Опубліковано в категоріях: НОВИНИ | Звільнення, відпустка

Позначки: юридична допомога | про нашу армію

На цю ж тему

26.07.2021 Повний текст урядової постанови про виплату з 1 липня надбавки до пенсії військовим пенсіонерам

17.12.2020 Жінки-військовослужбовці мають право на додаткову щорічну відпустку

10.11.2020 Чи обмежується право на отримання грошової компенсації за не отримане речове майно та невикористану додаткову відпустку для УБД

29.08.2020 Як військовослужбовцю використати відпустку, якщо за ним зберігалося місце роботи?

7.07.2020 Всі види відпусток для працівників передбачені у чинному ЗУ «Про відпустки» (на цивільній роботі)