Час битви Світла та Темряви... Записки Макара
Коли мене спитають , в майбутньому, що трапилося зі мною самого жахливого за цей час битви Світла та Темряви....? Я згадаю цей день.. цей сонячній,зимовий день...
Тільки повернулися з виходу, тільки перетнув кордон свого лігва, стрільці oтамана Михайла Уманського, поскидали спорядження та завалилися на кухонний двір...а так як в бліндажi було для всіх мало місця, то вирiшили погoмоніти на подвір”ї.
- Та! А ти бачив , ось там, за цеглою , той бігав??
- Та, що ти кажешь? Я чув розмови сепарськi прямо біля себе!
- Хлопці, чайник закипів. Гайда по чайочку!
Всі ломанулися в отвір вхідного пройома. Кожен поспішав знайти свою кружку, в якiй була ще ранкова недопита кава, (ну , щоби кружку не мити)… встигнути її ополоснути, закинути в неї пакет з чаєм, пару ложок цукру та налляти собі гарячої води, а не чекати поки чайник закипить вдруге на ледь жеврюючiм багатті. Тому, кому врештi це вдалося, той з хижим оскалом вискакував на вулицю та знов підключався до байок…
- Та ти повз, як равлик! Твою дупу сепари бачили мабуть зі всіх позицій!
- Та де??? Я по балці ліз!
- Та я бачив!!!!!.....
Коли мені все ж вдалося протиснутись, а так як я не зняв ще майже розгрузку та плитоноску, зробити було це дуже важко, щоб не зачепити плечем чиюсь кружку з кавою або з чаєм… коли я переміг останній рубікон та моя рука схопила ручку чайника, я відчув легкість... Отoж..!!!!! Але я даремно хвилювався…мені окропу вистачило рівно на кружку. Та то й добре. На зворотньому шляху перешкод було меньше . Їжі ще готової не було, а вода для кави скінчилася… Я добрався до ЕXITa та випав на двір.
Тільки я набрав рівноваги та встав твердо на свіжому повітрі як десь ,зовсім поруч ,пролунав вибух...
– От, матiнко моя!!! Кажу ж постійно - слухайте повітря!!!!
- Та то на вихід схоже.
- Та ніііі... наче як прих...
Той хлопчина не встиг висловити свою думку, як дуже голосно пролунав чоловічий крик...дуже голосно та різко запрацювала рація..
- Медиків на ВОП!!!! Терміново!!!! Терміново медиків на ВОП!!! БЛАГАЮ!!!!!.......
На цьому сонячна середа зимового січня закінчилася....
Сьогодні по АТО важки втрати (але чекаємо пресс-центр ЗСУ)
******
.... В пам'яті назавжди, горітимуть серця,
Героям слава вічна, разом і до кінця.
Не журися моя ненько, витри сльози, піднімись.
Холоне кров, а стукіт серця..мить - уже мовчить
А материнські сльози, о скільки пролито їх,
за невинні душі, що покинули цей світ.
За що ці муки, те страждання,
Господи, скажи!
Ми вільний народ, єдина країна,
Моя Україна. Моя Україна.
Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,
запаливши тисячі сердець -
ви свої не вберегли.
Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,
запаливши тисячі сердець -
ви свої не вберегли....??
Христина Панасюк
Джерело: facebook
___________________________________________
Опубліковано в категоріях: Адаптація учасників АТО та їхніх сімей | НОВИНИ
Позначки: про нашу армію
На цю ж тему
4.08.2021 Війна змінює життя - інтерв'ю з волонтеркою Тетяною Фреїшин, дружиною військовослужбовця
4.08.2021 Подбай про себе – франківський Карітас розпочинає реабілітацію для ветеранів та ветеранок АТО / ООС
5.03.2021 9 порад для простішого повернення з війни в сім’ю
20.10.2020 Я точно впевнений, що не даремно воював...
18.10.2020 Як допомогти військовому повернутися з війни додому
Пошук
Останні дописи
Додати інформацію
Якщо ви володієте інформацією, яка буде корисною для учасників АТО та їхніх сімей, ми можемо її розмістити на сайті.
Для цього заповніть, будь ласка, форму.