Я знаю, як чекають із війни...
Як дні мов шиби кришаться на скалки,
Як ніч пірнає в каламутні сни
Тривогою встромля в колеса палки.
Як несмакує кава і життя,
І трусить та морозить до судоми,
Коли в новинах згадують місця,
Де наші, де свої стоять в облозі.
Постійно з телефоном у руках
Незмінна невідомість та питання,
Щоб не було, завжди мов на голках,
Де б не була, лише одне чекання...
Я знаю як чекають із війни...
Я знаю, та бодай його б не знати..
Дай Боже сили просто перейти
І потім не клясти, не нарікати.
© Ірина Бжезінська
Джерело: facebook
___________________________________________
Опубліковано в категоріях: Адаптація учасників АТО та їхніх сімей | НОВИНИ
Позначки: вірші
На цю ж тему
26.06.2022 Робота в Польщі для чоловіків - Робота на заводі
26.06.2022 Робота в Польщі для чоловіків - Будівництво
25.02.2022 Якщо не буде мобільного зв'язку
25.02.2022 Увага! Києво-Святошинський ЦСПР працює у звичайному режимі
22.02.2022 ВАКАНСІЯ для учасника АТО - Комірник
Пошук
Останні дописи
Додати інформацію
Якщо ви володієте інформацією, яка буде корисною для учасників АТО та їхніх сімей, ми можемо її розмістити на сайті.
Для цього заповніть, будь ласка, форму.