Не треба боятися слів «направили до психіатра»

Майже за два роки діяльності відділення психологічної реабілітації Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону (ВМКЦ ЦР) консультації отримали понад  4000 військовослужбовців, серед яких більше 3000 учасників АТО

— Після року служби в районі АТО чоловік повернувся додому. Ввечері його зустріла родина, а вранці він поїхав у районний центр. Вийшов з маршрутки, озирнувся: хтось поспішає на роботу, хтось торгується, хтось просто лузгає насіння. А цей хлопчина стояв і не міг зрозуміти, де він знаходиться. Іще вчора був там, де постійно лунають вибухи й постріли, де все зруйновано і розтрощено, а сьогодні — тут, де ніхто не знає, що таке війна. Воїн не витримав шоку від перемикання між війною і мирним життям — просто розплакався, як дитина, і дуже цього злякався. Він сам вирішив прийти до психіатра. Після курсу медикаментозного лікування та психокорекції він почувається набагато краще. Зараз інколи звертається до мене за порадою, — розповів тимчасовий виконувач обов’язків начальника клініки медичної реабілітації та санаторного лікування ВМКЦ ЦР майор медичної служби Сергій Червяк.

Особливість вінницького госпіталю полягає в тому, що психіатри працюють у взаємодії з психологами.

— У нас налагоджено чітку систему діагностики і реабілітації, — говорить Сергій Ігорович. — Пацієнтів, які оформлюються на лікування до медичного центру, в приймальному відділенні щоранку зустрічає психолог. Він проводить із кожним міні-тестування, щоб визначити індивідуальний рівень тривожності та депресії. За результатами цього тестування робиться висновок про те, хто потребує психологічного супроводження, кому необхідна допомога психіатра. Особливу увагу, звісно, приділяємо тим, хто перебував у районі проведення АТО.

Від початку 2016 року (саме тоді почало діяти відділення психологічної реабілітації) у ВМКЦ пройшли психодіагностичні обстеження та отримали психологічні консультації понад 3000 учасників АТО. Приблизно чверті з них було здійснено психологічну корекцію, таку ж кількість направили на консультацію до психіатрів.

— Хочу наголосити: не треба боятися слів «направили до психіатра».

Для більшості пацієнтів, у яких виявляють ознаки стресового стану, достатньо психологічного супроводу. Цього теж не треба боятися чи соромитися. Психолог просто розпитує людину про загальне самопочуття, цікавиться про її особисті чи сімейні проблеми. Він разом із пацієнтом проговорює наявну проблему і складає план виходу з неї, звичайно, використовуючи при цьому розширені тести та різноманітні методики. Всі вони підбираються індивідуально під пацієнта: арт-терапія, бесіда, групова терапія…

Бувають і такі випадки, коли тести показують, що все гаразд, але людина відчуває душевний дискомфорт. Якщо з’являються дратівливість, швидка зміна настрою, тривожність, порушення сну, погіршення апетиту, швидка втомлюваність і постійна в’ялість, Сергій Червяк радить звертатись до фахівця, адже ці симптоми можуть бути як виявом перевтоми, так і ознаками посттравматичного стресового розладу (ПТСР). До речі, симптоми ПТСР можуть проявитися й через шість місяців, і через рік, а результати американських досліджень показали, що навіть через 12–15 років.

— Кожна людина по-різному сприймає стресові умови й реагує на них. Кожному потрібен різний час на адаптацію. До речі, серед професійних військових зустрічається набагато менше тих, кому потрібна психологічна допомога, бо це люди, які звикли виходити за межі комфорту, — у них така робота. Але я всім наполегливо рекомендує тренувати свою нервову систему, тобто періодично робити те, що не приносить задоволення. «Ви не хочете зайвий раз стикатися з чиновниками? Поїдьте і встаньте нарешті в чергу на землю, і не з понеділка, а сьогодні».

У цілому психологічна реабілітація працює на зміцнення захисних можливостей людини. Проте це все відбувається після повернення військових додому. А що ж робити тим, хто зараз щодня перебуває під прицілом у ворога? На це запитанням Сергій Червяк відповідає запитанням:

— Ви пам’ятаєте, як головний герой із фільму «Втеча з Шоушенка» ліпив шахові фігурки з хліба? Знаєте, навіщо це робив? У такий спосіб він перемикав свою свідомість на щось хороше — на те, що давало йому змогу заспокоїтись і не впасти у відчай. І тим хлопцям, які зараз воюють у районі АТО, раджу також знайти собі якесь заняття до душі. Найкраще — займатися фізкультурою. А тим, хто і так виснажується фізично, раджу почати малювати, грати в шахи або виготовляти якісь рукотвори, наприклад, із гільз, як дехто й робить. Ще важливо ввести в своє життя певні заняття і виконувати їх щодня в один і той же час. Ці дії стають звичними, за них чіпляється свідомість після стресової ситуації, з їхньою допомогою легше повернутися до спокійного стану.

Зовсім скоро відділення медичної реабілітації та санаторного лікування переїде до нової будівлі, яка по-домашньому затишно зустріне своїх пацієнтів сучасними палатами, новим обладнанням і, як завжди, привітним і професійним персоналом. А ще у планах керівництва медзакладу — впровадити сучасні апаратно-програмні комплекси, завдяки яким можна буде точніше підібрати і проконтролювати ефективність лікування.

Мене вразило те, про що я дізналася вже наприкінці розмови: пацієнти можуть звернутися до фахівців ВМКЦ ЦР за порадою навіть посеред ночі. Номери їхніх власних телефонів давно стали службовими.

Оксана УРЕТІЙ

______________________

«Я готовий кричати на весь світ, що вихід є»

Психологи стверджують, що один із шляхів подолання наслідків бойової травми в учасників бойових дій — антистресова медитація. Це довели результати проведеного п’ятиденного тренінгу в селі Загурному, що на Вінниччині. Для практичної роботи з ветеранами АТО запросили психологів — фахівців благодійного американського фонду Девіда Лінча, які познайомили учасників із технікою антистресової медитації. З її допомогою можна безпечно та ефективно знизити тривогу, депресію та інші прояви посттравматичного стресу.

— Більшість воїнів переживають стрес, коли повертаються до мирного життя, тому що війна продовжує жити в їхній підсвідомості, — пояснює одна з ініціаторів проекту, голова Шаргородського відділення «Всеукраїнського об’єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО» Валентина Вельган. — Дуже багато хлопців жаліються на порушення сну. Хтось прокидається і кричить, хтось довго не засинає, а дехто, заснувши на дві години, прокидається й до ранку не може зімкнути очей. Після медитації учасники спали всю ніч, не прокидаючись. Це дуже добре, бо саме під час сну спалюються агресія й страхи, організм відновлюється.

Та найкращим результатом тренінгу стали позитивні зміни в житті ветеранів АТО.

— Приблизно через два тижні після занять мені подзвонив хлопчина, який понад рік був у районі проведення АТО, і повідомив: «Ви знаєте, пані Валентино, я нарешті помирився з дівчиною. І мати перестала плакати. Я готовий кричати на весь світ, що вихід є».

Оксана УРЕТІЙ

Джерело: Народна Армія

___________________________________________

Опубліковано в категоріях: Адаптація учасників АТО та їхніх сімей | НОВИНИ

Позначки: адаптація після війни | комунікація після АТО | психологічна допомога

На цю ж тему

4.08.2021 Війна змінює життя - інтерв'ю з волонтеркою Тетяною Фреїшин, дружиною військовослужбовця

4.08.2021 Подбай про себе – франківський Карітас розпочинає реабілітацію для ветеранів та ветеранок АТО / ООС

5.03.2021 9 порад для простішого повернення з війни в сім’ю

20.10.2020 Я точно впевнений, що не даремно воював...

18.10.2020 Як допомогти військовому повернутися з війни додому