«Ця робота мені подобається. Вона мене заспокоює». Ветеран АТО Черненко Ростислав робить якісні меблі з піддонів

«Скільки можна на дядька працювати? Вже пора і щось своє пробувати. І взагалі я бачу, що ветеранський бізнес починає розвиватися», - сказав собі ветеран АТО, надихнувшись ідеєю майструвати своїми руками і ні від кого не залежати.

Черненко Ростислав родом зі Львова, в Києві проживає вже другий рік. Але перед цим була довга дорога – участь в АТО, реабілітація, пошуки роботи.

Як тільки розпочалася війна, Ярослав пішов воювати в складі добробату в 2014 і захищав наш спокій протягом півтора року. 

Звідки ідея майструвати?

Ростислав розповідає: «Під час реабілітації потрапив мені на очі в стрічці фейсбука звичайний інструмент – електролобзик. Я подумав: «Що б оце почати робити?». Зайшов в Інтернет, знайшов деякі ескізи. Спочатку почав робити сувеніри, підкови з тризубами.

А згодом пішов працювати в столярний цех, не маючи конкретних знань і досвіду. Але начальнику сказав правду, що вмію працювати тільки двома інструментами, і є велике бажання вчитися».  

Як було з пошуками роботи? 

Коли шукав роботу водієм у Львові, Ростиславу сказали, що учасників бойових дій на роботу не беруть, тому що "вони всі контужені і не знати, що в них в голові". Після такої відповіді він розчарувався і поїхав до Києва.

Його першим питання до працедавців було наступним: «Ви учасників бойових дій на роботу берете?».

«Коли я задав це питання при влаштуванні на роботу в таксі «Феміда», - говорить Ростислав , - на мене подивилися такими квадратними очима і сказали: «Та вони в нас в пріоритеті!». 

Десь за місяця три я вивчив Київ. Тепер з будь-якої точки Києва додому на Борщагівку без навігатора їжджу. Через рік роботи в таксі подумав собі: «Скільки можна на дядька працювати? Вже пора і щось своє пробувати».

І знову «випадковий» збіг обставин! Ростислав викинув фото свого інструмента в стрічку фейсбук, і його побачила волонтерка, котра відкрила свою кав’ярню навпроти Труханового острова. 

Майстер згадує: «Вона мені написала в особисті повідомлення: «Може, ти би мені зробив столи і лавки?». «Не жартуєш?», - перепитав я. Це був мій перший великий проект в Києві – 16 лавок і 8 столів. Отак і потихеньку починаємо свою справу. 

Поки що майстерні немає, поки все «на колесах». Інструменти в машині, працюю на об’єктах замовників. Але в майбутньому я збираюся щось орендувати або працювати на дачі під Києвом».

Основний напрямок Ростислава – меблі з піддонів, дачно-садові меблі, інтер’єр кафе. Також робить стелажі, тумбочки, етажерки. На вікна й двері поки що немає необхідного обладнання. Любить майструвати сувеніри.

Тема піддонів взагалі дуже цікава. Європіддони – це матеріал, який використовують для оформлення ресторанів, кафе, лаунджзон, публічних місць.

Чому?

Надійно, практично, дешево. І пахне дуже смачно – свіжим, чистим деревом. Деревина, з якої їх виготовляють, проходить санітарний контроль. Тобто це ще й екологічно, просто, і зручно. І крім того – ЕКОНОМНО.

«Ця робота мені подобається. Вона мене заспокоює. Я взагалі бачу, що ветеранський бізнес починає розвиватися. На даний момент мені потрібні замовники. Швидше всього, буду називатися «Столярка у Байкера». – з натхненням закінчує бесіду Ростислав .

Будемо дуже вдячні за поширення інформації. 

ЗАМОВЛЯЙТЕ щось! :)

Якщо хтось з побратимів хоче співпрацювати, рекомендувати один одного клієнтам, це буде чудово!

КОНТАКТИ:

Черненко Ростислав - https://www.facebook.com/djdarude

тел. 068 672 99 17

___________________________________________

Автор: Svitlana Domanchuk, копірайтер, засновниця інтернет-ресурсу "Життя після АТО"

Опубліковано в категоріях: НОВИНИ | Працевлаштування ветеранів | Власна справа ветерана | Бізнес ветерана АТО

Позначки: працевлаштування ветеранів

На цю ж тему

8.07.2018 «Масаж зі мною все життя». Санінструктор з Чернігова, Короваєва Богдана, пов’язує своє майбутнє з масажною практикою

18.06.2018 Інтернет-магазин «своїми руками». Життя після АТО ветерана Тараса Третяка (м. Київ)

16.06.2018 «Достатньо складно відновити бізнес самотужки після 4 років війни...». Ветеран АТО, дизайнер інтер’єру, Андрій Сидоренко

15.06.2018 «Один рік війни – це 10-15 років розмінування…» Ветерани АТО створили першу українську компанію по гуманітарному розмінуванню («Demining Team from Ukraine»)

11.06.2018 «Поки я приїхав з війни, дружина вже знайшла собі іншого…» Історія ветерана, який розпочав життя після АТО з нуля