29.05.2018
4959

«Мені осколком перебило ногу. Товариш, у якого було обгоріле обличчя, витягував мене на плечах, а я розказував йому, куди йти…». Ветеран АТО Андрій Музиченко

Фото: Архів Андрія Живущого

Історія Андрія Живущого, який знайшов сили не тільки вижити, а й жити далі...

В «Майстерні Живущого» все дорого і ексклюзивно. І це зараз не про гроші. Це про цінність речей як унікальних і особливих для талановитого Майстра.

Фото: Архів Андрія Живущого

Свій псевдонім «Живущий» Андрій Музиченко вибрав собі ще до АТО. І він став для нього доленосним. Ця людина не тільки вижила в пеклі війни, а й підняла себе після важкого поранення з інвалідного крісла.

Андрій Живущий – дуже цікава особистість. Він був учасником фотопректу «Переможці». За версією видавництва «Депо», він входить в десятку найкрасивіших АТОвців. Це талановитий майстер, який виготовляє яскраві шедеври з бісеру та шкіри.

На війну пішов у 2015 році, воював у складі 93-ї механізованої бригади. Разом зі своїми побратимами пройшов Піски, Водяне, Опитне». Це були постійні виїзди на завдання.

Але всього через три місяці, 12 червня, поблизу Опитного у розвідку пішло 8 хлопців, а повернулися 5-ро… Всі трьохсоті… Це важкі спогади. 

Тоді лейтенант, у якого було обгоріле обличчя, виніс Андрія на плечах, а той розказував йому, куди йти. Потім побратими ще довгий час лежали у болоті й чекали, коли стихнуть постріли.

У Андрія був компресійний перелом хребта. Він міг не ходити… Ніхто не давав гарантії. Він міг на все життя залишитися інвалідом.

Воїн дуже довго виходив з цього, сам поставив себе на ноги та ще й започаткував власний бізнес.

Про «Майстерню Живущого»

Живущий вижив, навчився ходити заново, зробив переоцінку життя і повністю змінив своє оточення.

Як кажуть, війна випалює все «під нуль»…

На виставках його вироби називають «Бісерна веселка». У Майстра дуже цікавий стиль - він українські мотиви поєднує з традиціями індіанського племені Уїчолі, які живуть в Мексиці. Він дуже знається на поєднанні кольорів, що кожен візерунок означає.

Фото: Архів Андрія Живущого

«Я захоплююся бісером з 13-ти років. Вишивав. А потім почав займатися мозаїкою Уїчолі. Це назва індіанського племені. – розповідає Андрій. – До війни це було як хобі, а після поранення започаткував власну справу – «Майстерня Живущого». В офісі я не можу працювати, бо там треба довго сидіти, а для мене це фізично важко.

Під час лікування мої вироби купляли волонтери. Так я зміг оплатити свою реабілітацію.. Кручуся, як можу... Коли за поранення гроші дали, зробив собі вдома майстерню, замовив пакети з написом. 

Де беру ідеї? По-різному. Мені може приснитися якась річ. І потім я її втілюю в життя. Може бути і творчий застій. В голову нічого не лізе, немає ніякого натхнення. Тоді шукаю ідеї в Інтернеті. По-своєму прикрашаю і все. 

Сумочка, наприклад. Недавно побачив гарну сумочку у Burberry. І воно мене так зачепило – як воно (собака) зроблено… Два дні мучився, але зробив. І зараз в мене є червона маленька сумочка. Маленька Burberry (сміється- ред)».

Андрія Живущого можна з чистою совістю назвати Майстром. Розповідає: «У мене все ручна робота. Я вже до такого дійшов, що люди кажуть, що я на машинці штопаю. Тому вони в мене такі дорогі. Шкіра добра, ексклюзивна мозаїка.

Ручна робота – це непросто… Руки страждають. Пальці побиті, «покоцані».

Індіанці, котрі приїжджали в Україну на виставку, дивувалися з моїх робіт і думали, що я купив їх у Мексиці.

Речі справді дуже цікаві, ексклюзивні, в єдиному екземплярі. У мене є фішка – я не люблю повторювати свої вироби. Просто фізично не можу. Ексклюзив повинен бути ексклюзивом. Я експериментую, роблю різні варіанти. Шукаю ту модель, яка здивує, щоб пішла «на ура». Роблю, як для себе. Щоб до перемоги, як при бойовому завданні.

Фото: Архів Андрія Живущого

Мої вироби є в різних країнах – Польщі, Німеччині, в Ізраїлі, в Америці дуже багато. Іноді люди самі приїжджали і купляли. Коли був на реабілітації в Америці, там було багато замовників. Там же і виконував їхні замовлення.

В асоритименті є як жіночі аксесуари, так і чоловічі – рюкзаки, гаманці, ножни, ремені.

Продаю. Якийсь процент віддаю хлопцям в шпиталь. Ділюся.

Але це handmade. Немає стабільності. Сьогодні замовлення є, а завтра немає. Сидиш і «кукуєш». Особливо взимку, коли свята. У мене три місяці жодної гривні в кармані не було.

Дуже стають в нагоді волонтери. Лариса Мік (Veterano Servise) допомагає з виставками. Є добра людина, волонтер, Тетяна Колотилова, яка веде сторінку «Майстерня Живущого». Спочатку вона була в мене замовницею, а потім ми з нею поговорили, що у мене не вистачає часу сидіти в інтернеті, просувати свої вироби.

Мені подобається це заняття. З шкірою також подобається працювати. Сам запах шкіри – це взагалі супер! Отак і живемо (сміється – ред.). Моя творчість допомогла мені стати на ноги». 

Окрім можливості заробити на лікування після важкого поранення, подібне заняття – своєрідна арт-терапія. Коли людина знаходиться в процесі творчості, вона знаходиться у вирі позитивних думок, фантазії. Це допомагає відволікатися від важких спогадів.

Свої вироби Живущий робить тільки в доброму настрої, коли є натхнення, і в кожен з них вкладає часточку своєї душі.


«Я вважаю, що ми повинні приділяти більше уваги ветеранам, ніж є зараз, - говорить волонтер Тетяна Колотилова. – Тому що вони часто говорять один одному: «Хлопці, ми потрібні тільки нам самим… Більше нікому». Але це неправда.

Наше знайомство з Андрієм розпочалося з маленького бегемотика, якого він мені зробив в стилі Уїчолі. Я люблю бегемотиків. У мене вже ціла колекція. Пізніше придбала у нього дуже цікаву сумочку. А потім подумала – потрібно допомогти людині. Бо є майстри, котрі виріб зроблять, а на розкрутку в Інтернеті не вистачає сили. Вже рік пройшов з того часу. 

Дуже рекомендую всім, хто ще не познайомився з талантом Андрія, завітати на сторінку «Майстерня Живущого» і, по можливості, придбати ексклюзивний виріб. А через нього - дізнатися про інших ветеранів. Вони підтримують один одного, намагаються просувати свій маленький бізнес».

Андрій і досі лікується. У нього великі болі, він постійно приймає знеболюючі. Наразі дуже потрібна реабілітація в санаторії.

Тому дуже просимо ПОШИРИТИ інформацію про творчіть ветерана , про чудові витвори мистецтва людини, яка так любить життя, і, водночас, була згідна віддати це життя за нас з вами...

Заходьте на сторінку «Майстерня Живущого» (натисніть тут - «Майстерню Живущого»)Можливо, комусь з ваших рідних і близьких дуже потрібний ексклюзивний подарунок! 

КОНТАКТИ:
Андрей Живущий - https://www.facebook.com/Pangolin2014
+3 8 (050) 208 98 14;
+3 8 (067) 929 42 23.
***

___________________________________________

АвторSvitlana Domanchukкопірайтер, засновниця інтернет-ресурсу "Життя після АТО"



Опубліковано в категоріях: НОВИНИ | Працевлаштування ветеранів | Власна справа ветерана | Бізнес ветерана АТО

Позначки: психологічна допомога | працевлаштування ветеранів | власна справа ветерана

На цю ж тему

24.11.2021 РОБОТА для учасника АТО - Токар

24.11.2021 ВАКАНСІЯ для ветеранів АТО - Охоронець

23.11.2021 ГАРЯЧА вакансія для учасників АТО - Електромонтажник внутрішніх мереж

23.11.2021 ВАКАНСІЯ для ветеранів АТО - Електромонтажник високовольтних ПС і КЛ

23.11.2021 РОБОТА для учасників АТО - Бригадир зі своєю бригадою для будівництва ЖК

Ми в мережі Facebook

Пошук

Додати інформацію

Якщо ви володієте інформацією, яка буде корисною для учасників АТО та їхніх сімей, ми можемо її розмістити на сайті.
Для цього заповніть, будь ласка, форму.