Психологічна допомога: американські стандарти в українських реаліях
Брак кваліфікованих спеціалістів в Україні, які здатні надавати якісні психологічні консультації, зокрема і щодо травмотерапії, особливо загострилась в період війни на сході. «Ми бачимо, що є багато центрів допомоги або ініціатив, які працюють на грантах або короткострокових фінансових проектах і вони закінчуються у певний момент, або психологи просто вигорають, тому що вони працюють як волонтери або за дуже низьку плату і не можуть підтримувати себе і свою родину. І тут потрібно знайти якийсь баланс в українській системі», – розповіла Ольга Запорожець, доцент кафедри психологічного консультування Regent University, ліцензований консультант з психічного здоров’я, керівник сумісної українсько-американської програми психологічного консультування і травмотерапії, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Частково проблема вирішується за рахунок співпраці з міжнародними експертами, спеціалістів вже понад три роки навчають в межах сумісної українсько-американської післядипломної програми психологічного консультування і травмотерапії.
У рамках сумісної українсько-американської програми психологічного консультування і травмотерапії навчання пройшли уже близько 50 спеціалістів. Програма спрямована на підготовку фахівців відповідно до американських стандартів та протоколів надання психологічної допомоги. «Програма є дворівнева – на перший рівень ми запрошуємо усіх бажаючих, люди можуть послухати загальну інформацію, про те, що таке травма, горювання, про сам процес горювання, як людей у цьому процесі супроводжувати, піднімаються важливі питання з якими ми стикнулись після Майдану і початку війни – вигоряння фахівців. На другий рівень ми запрошуємо після прослуханого першого рівня фахівців, які мають диплом психолога державного зразка – це уже іде як післядипломна програма. На виході людина отримує сертифікат», – розповіла Ірина Давиденко, психолог, координатор сумісної українсько-американської програми психологічного консультування і травмотерапії.
«Зараз ми підійшли до того, щоб зорганізуватись і відкрити свій центр послуг, де б ми могли далі втілювати американські стандарти надання психологічної допомоги – допомагати сім’ям реабілітуватись після повернення військових додому, а також проводити роботу з дітьми – працювати з розладами аутистичного спектру, порушеннями розвитку, проводити роботу з сім’ями, батьками, роботу з загальними запитами щодо психічного здоров’я – все це ми плануємо зробити фахово, якісно в одному центрі, де ми зберемо фахівців, яких ми вже підготували і де можна буде отримати допомогу, яка буде комплексною і відповідатиме американським стандартам і протоколам, які підтверджуються дослідженнями», – додала Ольга Запорожець.
Через брак державного регулювання сфери надання психологічних послуг, багато спеціалістів надають послуги низької якості. Відповідно до українського законодавства, мати диплом психолога для надання психологічних послуг, у тому числі у сфері травмотерапії, не обов’язково. «Зараз програм є багато, але проблема в тому, що їх ніхто не контролює з приводу якості надання послуг. У нас немає законодавчої бази, органу, який на це вповноважений. Тому зараз покладаємось лише на добру волю українських психологів – на те, що вони слідкують за своїм психологічним здоров’ям, на те, що вони дотримуються принципу «не нашкодь» у своїй роботі», – розповіла Людмила Новіцька, психолог, випускниця сумісної українсько-американської програми психологічного консультування і травмо терапії.
«Мені часто доводилось працювати з клієнтами, які приходили до мене після роботи з іншими психологами, і на жаль, є дуже великий відсоток повторної травматизації, коли психолог працює з людиною, але замість того, щоб людині допомогти, він веде її зовсім у інше русло і людина замість конкретної допомоги отримує травму», – розповіла Ольга Колеснікова-Чмель, травмотерапевт, випускниця сумісної українсько-американської програми психологічного консультування і травмо терапії.
Залучення до надання комплексної психологічної допомоги, зокрема учасникам бойових дій та їхнім сім’ям приватного сектора могло б стати гарним виходом з існуючої ситуації. «Те, що є в Америці, – це баланс між державним і приватним сектором, і це найкращий шлях. Я думаю, що це гарна модель – брати гроші від держави і надавати ресурси тим, хто можуть у приватному секторі швидше і краще надати ці послуги. Між обома секторами має бути системна взаємодія», – розповів Джошуа Креймеєр, професор Regis University, ліцензований консультант з сімейної терапії, ветеран операції в Іраку і місії у Косово. «Питання у тому, як адаптувати американський досвід до українських реалій і до наших бюджетів і як зробити програму, яка б була самоокупною – і зробити, так щоб держава постійно підтримувала ці програми – для цього дійсно потрібна національна реформа», – зазначила Ольга Запорожець.
Людмила Новіцька, психолог,
випускниця сумісної українсько-американської програми психологічного консультування і травмотерапії.
Джерело:
___________________________________________
Опубліковано в категоріях: Адаптація учасників АТО та їхніх сімей | НОВИНИ
Позначки: адаптація після війни | комунікація після АТО | психологічна допомога | наслідки війни
На цю ж тему
4.08.2021 Війна змінює життя - інтерв'ю з волонтеркою Тетяною Фреїшин, дружиною військовослужбовця
4.08.2021 Подбай про себе – франківський Карітас розпочинає реабілітацію для ветеранів та ветеранок АТО / ООС
5.03.2021 9 порад для простішого повернення з війни в сім’ю
20.10.2020 Я точно впевнений, що не даремно воював...
18.10.2020 Як допомогти військовому повернутися з війни додому
Пошук
Останні дописи
Додати інформацію
Якщо ви володієте інформацією, яка буде корисною для учасників АТО та їхніх сімей, ми можемо її розмістити на сайті.
Для цього заповніть, будь ласка, форму.