Вторинний травматичний синдром – воєнна травма дружини (Коли війна приходить в дім, частина 7)
ЩО ЗІ МНОЮ ВІДБУВАЄТЬСЯ?
Що таке вторинний травматичний стрес
ЩОДЕННИК ЕРІН
Прокинувшись, я попленталася на кухню, щоб налити собі чашку кави. Скотт пішов на роботу, залишивши кавоварку увімкненою. Те, що залишилося на дні кавоварки, було більше схоже на киплячу смолу. Але мені було байдуже. Мені потрібно було щось, що змусить мене прожити цей день. Я сіла за стіл, відкрила Біблію і втупилася в краплі дощу, що стікали шибкою.
Останнім часом моє життя – це парк страшних атракціонів. Мерзенний беззубий доглядач каруселі сміється над моєю безпорадністю і не дає мені зійти з цього розхитаного й іржавого атракціону. Я пристебнута до хиткого сидіння американських гірок. Мене то підкидає вгору над прірвою, то кидає донизу, від чого всередині все стискається. Гострі повороти, раптові зупинки схожі на удари батога по моєму серцю, по обличчю. Я хочу припинити ці огидні гонки! З нападами нудоти я йду з дому, спотикаючись і ціпеніючи, повз кошмарні клоуни, повз власні спотворені дзеркальні відображення. Мій дім – це дім, наводнений примарами посттравматичного стресу.
Я втрачаю себе. Вчора мій сусід помахав мені рукою і запитав: «Як справи?» Горло здавило від грудки, що стала упоперек нього, і я розридалася. Мої справи кепські. Я не можу зосередитися. Мої думки блукають у пошуках безпечного місця. Люди звертаються до мене, але я не чую жодного слова з того, що вони говорять. Я читаю одне й те ж речення кілька разів, але не можу зрозуміти, про що воно. Мене турбує мій стан. Мене ніщо не радує. Все те, що я раніше любила, – люди, місця, захоплення, – зараз мені не приносить ніякого задоволення.
Я засіпана, дратівлива, різка. Я боюсь сказати щось, що підірве Скотта. Ми нібито ходимо навшпиньках, боячись наступити на розсипану на підлозі яєчну шкаралупу, розмовляючи пошепки, як у лікарняній палаті. Мій будинок став схожим на госпіталь. Я чекаю на одужання Скотта, і мої сили вичерпуються. Як же я втомилася сьогодні! Я відчуваю себе втомленою щодня. Я хочу повернутися в ліжко, натягнути ковдру на голову й молитися про те, щоб все це виявилося страшним сном.
ОДНА ТРАВМА, ДВІ РАНИ
Ерін не була на війні. Вона була вдома, у безпеці, в той час як Скотт безстрашно виконував свій обов’язок. Він був військовим лікарем. Він пройшов найкращу підготовку, щоб нести службу в небезпечних для життя місцях, протистояти насильству, захищати себе й друзів. Однак це не вберегло від поранень його тіло, розум і душу.
Рани Скотта ранять Ерін, а вона не проходила підготовки, щоб захистити себе від несподіваних атак. Вона берегла домашнє вогнище. Вона працювала і за себе, і за Скотта, поки він був на полі бою. Вона вірно служила. Звичайно ж, вона не бачила й сотої частки того, що бачив її чоловік у зоні воєнних дій, але якимось чином його симптоми стали її симптомами. Її охоплювала тривога, а часом депресія, поки він був під обстрілами. Вона відчула величезне полегшення, коли він повернувся живим. Але зараз вона страждає ще більше, ніж тоді, коли він був на війні. Її серце кричить від болю та несправедливості: «Так не повинно бути!»
ВТОРИННИЙ ТРАВМАТИЧНИЙ СИНДРОМ – ВОЄННА ТРАВМА ДРУЖИНИ
Можливо, ви можете зрозуміти, що відчуває Ерін. Вона, як і ви, переживає емоційну реакцію, яка лише нещодавно була ідентифікована психіатрами. У психіатрії були описані випадки, коли лікар травмованого пацієнта впадав у депресію, тому що дуже співчував емоційному стану свого підопічного. Консультанти, психіатри, медсестри, лікарі, соціальні працівники, пастори та капелани скаржилися на схожі зі своїми пацієнтами симптоми і не могли пояснити причин їх виникнення і не знали, як вийти з цього стану. Дослідження вторинної травматизації були розпочаті лише у 1990 р. Ви можете знайти безліч статей в інтернеті про посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), що стосуються проблем, з якими зіткнулися первинні жертви травмуючої події. Лише деякі статті згадують про тих, хто постраждав у результаті близького спілкування з травмованими пацієнтами, і майже ніхто не досліджує вплив ПТСР на дружин (чоловіків) постраждалих.
Цей стан було названо різними термінами, які відрізняються незначними деталями: вторинна травматизація, стрес співпереживання, вікарна травматизація, заразний стрес, синдром вигоряння тощо. У цьому посібнику ми будемо використовувати найчастіше вживаний стосовно дружини (чоловіка) термін «вторинний травматичний стрес» або ВТС.
Термін вживається для позначення реакції на емпатичне співпереживання клієнтам, які перенесли травмуючі або проблемні ситуації.
Доктор Чарльз Фіглі, засновник і редактор журналу «Щоденник травматичного стресу», а також президент Міжнародного співтовариства з дослідження травматичного стресу дає таке визначення вторинного травматичного стресу:
«Це природна реакція на знання про травмуючу подію, пережиту значимою людиною. Це стрес, що виникає в результаті надання допомоги чи бажання допомогти людині, яка страждає, або людині, яка пережила травму».
Близькі психічно травмованої людини можуть набути травматичного стресу двома способами:
1. Реакція на почуту розповідь чоловіка/дружини про пережиту травму (вторинний травматичний стрес).
2. Травма, отримана в результаті поведінки чоловіка/дружини (первинний травматичний стрес).
Жінка може бути піддана ризику виникнення вторинного травматичного стресу, почувши розповідь чоловіка про жахливі події війни і не в змозі перенести почуте. Вона занадто глибоко перейнялася ситуацією, в якій перебував її чоловік довгі місяці, що збільшило ризик перенесення травми на себе. До того ж якось уночі чоловікові приснився страшний сон про війну. Він прокинувся і накинувся на дружину, намагаючись вбити її, вважаючи своїм ворогом. На щастя, він вчасно схаменувся.
Але ви можете уявити, як це травмувало його дружину. Тепер вона може мати первинний травматичний стрес, оскільки безпосередньо стала жертвою травмуючої події.
Незалежно від того, первинний чи вторинний стрес переживає жінка, її симптоми можуть бути такими ж інтенсивними й руйнівними, як і симптоми її чоловіка. Більше того, її стрес може мати найскладнішу форму – посттравматичний стресовий розлад.
Це абсолютно нова галузь дослідження, яка ще не була включена до реєстру Американської асоціації психіатрів. Проте очевидним є те, що людина може відчувати всі симптоми травми, не будучи травмованою безпосередньо. Зверніть увагу на текст, виділений курсивом.
Причиною вторинної травматизації може бути звістка про несподівану або жорстоку смерть, серйозну травму, загрозу смерті, перенесену членом сім'ї. Погіршити ситуацію може невирішена особиста травма, серйозна подія, поранення близької людини, звістка про смертельну хворобу чиєїсь дитини.
Отже, на війну вирушає один, а жертвою військової травми стають двоє (або більше) людей. Клінічний психолог Доктор Марі С. Керні описала стан психотерапевта, який піддався надмірній емпатії:
«Печаль, безпорадність, співпереживання, які відчувають соціальні працівники, слухаючи жертву, настільки сильні, що, незважаючи на прикладені зусилля, у них з'являються ті ж симптоми, що й у їхніх пацієнтів. Змінюється ставлення до себе і взаємодія з навколишнім світом, членами сім'ї. Їх можуть переслідувати нав'язливі думки, нічні кошмари, тривога. Їм самим потрібна допомога».
Це те, що відбувається з навченим і досвідченим персоналом. А тепер уявіть, якій небезпеці може бути піддана дружина, яка глибоко співпереживає своєму чоловікові. А якщо жінка стає жертвою насильства чоловіка, то підвищується ризик виникнення первинної травматизації або ПТСР.
Джерело: Коли війна приходить в дім, © Кріс і Ранелла Адсит
___________________________________________
Опубліковано в категоріях: Адаптація учасників АТО та їхніх сімей | НОВИНИ | Коли війна приходить в дім, © Кріс і Ранелла Адсит | ПТСР
Позначки: адаптація після війни | комунікація після АТО | психологічна допомога | наслідки війни
На цю ж тему
26.06.2022 Робота в Польщі для чоловіків - Робота на заводі
26.06.2022 Робота в Польщі для чоловіків - Будівництво
25.02.2022 Якщо не буде мобільного зв'язку
25.02.2022 Увага! Києво-Святошинський ЦСПР працює у звичайному режимі
22.02.2022 ВАКАНСІЯ для учасника АТО - Комірник
Пошук
Останні дописи
Додати інформацію
Якщо ви володієте інформацією, яка буде корисною для учасників АТО та їхніх сімей, ми можемо її розмістити на сайті.
Для цього заповніть, будь ласка, форму.