Шлях повернення ветерана до життя в мирному суспільстві. Як його полегшити?

Україна переймає досвід США щодо забезпечення «теплого переходу» під час повернення з війни та змінює Стратегію ветеранських справ

Пройти війну і вижити – лише половина особистої перемоги воїна. Друга половина – шлях повернення до життя в мирному суспільстві. Серед людей, де не прокидалися від нічних «приходів» чи від того, що тече зі стелі бліндажа, не вдивлялися годинами у вічко «тепляка», де «200» – це лише номер маршрутки, а не вирок. Де в тій-таки маршрутці можна почути «фірмове»: «я тебе туди не посилав», а на роботу не приймають, бо «всі атовці агресивні».

Фронт міняє людину, робить її сильнішою, «прокачаною» у багатьох напрямках, вчить виживати у нелюдських умовах, натомість часто забирає просте вміння жити в мирних містах сповненим сенсу, щасливим життям, повідомляє Міністерство у справах ветеранів України.

Як зробити цей перехід максимально «безболісним»? Як допомогти воїнам трансформувати досвід війни у звичайному житті? Про це йшлося на міжурядовій робочій групі, що відбувалася в Міністерстві оборони, у форматі «зум». До роботи долучилося вище керівництво оборонного відомства та Міністерства у справах ветеранів України, а також представники США.

На робочій зустрічі говорили про інтегровані програми, які у США вже показали ефективність, та про інструменти запобігання суїцидам серед військових і ветеранів, критичні теми психічного здоров’я, програми переходу та міжвідомчій координації всередині оборонного сектору.

«США почали трохи раніше, ніж Україна, задумуватися над тематикою «теплого переходу» людини, що служить, до мирного життя, – коментує фасилітаторка робочої групи з українського боку Марта Пивоваренко, експертка з досліджень психічного здоров’я та представниця ГО Development Foundation. – У них донедавна були різні протоколи лікування та забезпечення послуг психічного здоров’я в Міноборони й Мінветі. Різниця в лікуванні значно впливала на якість отримуваних послуг. Модель уніфікованої оцінки та надання сервісу, для якої довелось створити Об’єднаний виконавчий комітет (ОВК) – вищий командний орган, що відповідає за нагляд за співпрацею та спільним використанням ресурсів між Міністерством у справах ветеранів та МО у США досягнута нещодавно. Торік США поділилися нею з урядом Великобританії. Цей обмін досвідом дозволив у Великій Британії створити окремий департамент у справах ветеранів на базі Міноборони. Цього року завдяки міжвідомчій співпраці Міноборони й Мінвету України і США вдалося розпочати роботу для поширення досвіду на український оборонний сектор».

Заступник міністра у справах ветеранів Ігор Безкаравайний переконаний: підтримка ветеранів підвищує обороноздатність країни. І ось чому. Кожен солдат, знаючи, що країна зробить все для його успішного повернення додому, служитиме мотивовано й віддано такій країні. Він вважає, що американський досвід слід не «копіювати», а переносити на наші реалії.

«Мене найбільше зачепила історія з програмою M2C Ready (Military to Civilian-Ready), – ділиться Ігор враженнями. – 365 днів до і 365 днів після звільнення військового зі служби з людиною ведуть активний контакт, рік її готують до звільнення в запас. Мовляв, друже, за рік ти звільнятимешся. Як у тебе справи? Які в тебе плани? Чи є бачення щодо того, як зароблятимеш гроші? Як справи з сім’єю? Чи є в тебе освіта, окрім військової? Як плануєш розвиватися? І так далі. І за 90 днів безпосередньо до звільнення з військовослужбовцем починають активно працювати, пояснюючи йому його права та пільги, готувати до виходу в цивільне життя. Після того, як цей перехід стався, ще рік з ним активно контактують представники МО і Мінвету, перевіряють його стан – чи все в нього гаразд, чи все добре з дружиною, роботою чи житлом тощо. Для того, щоб вчасно запобігати погіршенню стану матеріальному чи фізичному, кризам. Тобто все, що стосується достатку і нормальної життєдіяльності ветеранів».

Ігор розповідає, що загалом у США 19 мільйонів ветеранів, з них лише 9 користуються послугами Мінвету: «Тобто переважна більшість – самодостатні люди, яким не потрібна підтримка держави, і в ній вони потреби не відчувають. Вони відслужили, повернулись і самі себе забезпечують. Вони не потребують якихось бенефітів від держави».

Міністерство у справах ветеранів планує застосувати робочі зустрічі в розбудові стратегії до 2025 року, підготовка якої наразі триває, і спільно з Міноборони спрямувати роботу на підвищення обороноздатності країни, включно з питанням здоров’я солдатів та ветеранів.  Ігор також зазначає, що наприкінці грудня розпочне активну роботу міжвідомча група, до роботи долучать інші відомства, де теж питання учасників бойових дій стоїть гостро. А саме – МВС, СБУ, прикордонників.

Джерело: АrmyІnform

___________________________________________

Опубліковано в категоріях: НОВИНИ | Соціалізація після АТО

Позначки: адаптація після війни | комунікація після АТО | психологічна допомога | наслідки війни

На цю ж тему

18.03.2020 Битви на домашньому фронті – це відгуки війни (Коли війна приходить в дім, частина 1)

10.08.2019 ДОРОЖНЯ КАРТА щодо забезпечення учасників АТО соціальною та професійною адаптацією

29.06.2019 Життя після АТО. Головне - не дати себе використати

28.10.2018 Об'єктивного розуміння, що переживають і відчувають люди, які пройшли війну, у суспільства немає...

4.07.2018 «На війні я втратив дар мови», – учасник АТО Руслан Кашаюк