Не забувайте нас! Це не загострення... Це спражня війна!

Не забувайте нас! 

Зараз дуже важкі часи на фронті!!! Це не загострення...  Це спражня війна! А люди наче забули, що на сході війна. Дуже багато поранених, важких, з ампутаціями і загиблих. Я хочу запустити флеш-моб, щоб люди знов прокинулись і згадали тих, хто зараз на сході захищає нашу землю!

«Війна - ..»

Війна.. Це бруд, спека, холод і специфічний запах, якого ніколи не забути..

Війна, це коли залишається одна пляшка води, а коли привезуть нову не відомо, і ти розтягуєш її ковточками..

Це коли звикаєш ходити в туалет на яму чи де доведеться і митись, коли випаде таке щастя під саморобним душем..

Це коли не встигаєш спати і їсти через постійну оборону позицій і іноді вирубаєшся під час гучних пострілів, і тебе це не будить. Це миші, щури, комахи, в бліндажах та окопах, комари на вулицях, які жеруть тебе до нестями..

Це часто скалічені душі, психіка і серця..

Це коли вже з часом перестаєш плакати від загиблих побратимів, ти відчуваєш лише сильну біль і ненавість, стаєш черствішим.. Коли кров і відірвані кінцівки вже не викликають неприємних почуттів і страху..

Війна - це сотні розірваних сімей, мало хто витримує таке випробування.. Війна це і нове кохання, для тих, хто хоче мати сенс заради кого жити і повернутися до дому.

На війні багато людей втрачають реальність життя, вони живуть тут і зараз і мало хто думає про майбутнє..

Я не розумію як можна любити війну.. як можна любити ті жахливі умови в яких вони живуть, присмак небезпеки і не хотіти повернутися..

а таких багато... повірте.

Багато хто знайшов себе там і реалізувався як особистість, чоловік і боїться що тут він буде ніким. А багато хто дійсно патріот і для них це вже як наркотик, залежність, вони вже не хочуть і не вміють жити по іншому! Вони не можуть піти і відступити, вони народжені воїнами.. Вони такі різні, але їх пов’язує одне - це відчайдушність і сміливість, це бажання Перемоги..

Хочеться щоб скоріш скінчився цей жах і ми усі змогли жити спокійним життям! Я втомилась дивитись на світ переповнений люттю.. З кожним днем все важче.. Молю вас, рідні наші, живіть і повертайтесь до дому неушкодженими!

Бог і правда з нами.. #незабувайтенас

Alla Martynyuk

Джерело: Джерело

Опубліковано в категоріях: НОВИНИ | Різне | Про нашу армію

Позначки: психологічна допомога | АТО | натхнення

На цю ж тему

28.10.2018 Важливість підтримки сім’ї учасників АТО

28.10.2018 Що допомагає військовому після повернення додому?

28.10.2018 Вправи для релаксації та нормалізації самопочуття

28.10.2018 Кто сказал, что я глухонемой... (Стих)

28.10.2018 Групова підтримка укріплює психіку