Не забувайте нас! Це не загострення... Це спражня війна!

Не забувайте нас! 

Зараз дуже важкі часи на фронті!!! Це не загострення...  Це спражня війна! А люди наче забули, що на сході війна. Дуже багато поранених, важких, з ампутаціями і загиблих. Я хочу запустити флеш-моб, щоб люди знов прокинулись і згадали тих, хто зараз на сході захищає нашу землю!

«Війна - ..»

Війна.. Це бруд, спека, холод і специфічний запах, якого ніколи не забути..

Війна, це коли залишається одна пляшка води, а коли привезуть нову не відомо, і ти розтягуєш її ковточками..

Це коли звикаєш ходити в туалет на яму чи де доведеться і митись, коли випаде таке щастя під саморобним душем..

Це коли не встигаєш спати і їсти через постійну оборону позицій і іноді вирубаєшся під час гучних пострілів, і тебе це не будить. Це миші, щури, комахи, в бліндажах та окопах, комари на вулицях, які жеруть тебе до нестями..

Це часто скалічені душі, психіка і серця..

Це коли вже з часом перестаєш плакати від загиблих побратимів, ти відчуваєш лише сильну біль і ненавість, стаєш черствішим.. Коли кров і відірвані кінцівки вже не викликають неприємних почуттів і страху..

Війна - це сотні розірваних сімей, мало хто витримує таке випробування.. Війна це і нове кохання, для тих, хто хоче мати сенс заради кого жити і повернутися до дому.

На війні багато людей втрачають реальність життя, вони живуть тут і зараз і мало хто думає про майбутнє..

Я не розумію як можна любити війну.. як можна любити ті жахливі умови в яких вони живуть, присмак небезпеки і не хотіти повернутися..

а таких багато... повірте.

Багато хто знайшов себе там і реалізувався як особистість, чоловік і боїться що тут він буде ніким. А багато хто дійсно патріот і для них це вже як наркотик, залежність, вони вже не хочуть і не вміють жити по іншому! Вони не можуть піти і відступити, вони народжені воїнами.. Вони такі різні, але їх пов’язує одне - це відчайдушність і сміливість, це бажання Перемоги..

Хочеться щоб скоріш скінчився цей жах і ми усі змогли жити спокійним життям! Я втомилась дивитись на світ переповнений люттю.. З кожним днем все важче.. Молю вас, рідні наші, живіть і повертайтесь до дому неушкодженими!

Бог і правда з нами.. #незабувайтенас

Alla Martynyuk

Джерело: Джерело

___________________________________________

Опубліковано в категоріях: Адаптація учасників АТО та їхніх сімей | НОВИНИ

Позначки: психологічна допомога

На цю ж тему

17.12.2020 Реабілітація учасників бойових дій на базі Одеського військового санаторію

17.12.2020 Шлях повернення ветерана до життя в мирному суспільстві. Як його полегшити?

5.11.2020 Контузія та її наслідки. Частина 1

5.11.2020 Як у Сумах у Центрі УБД лікують та консультують ветеранів

18.10.2020 Як допомогти військовому повернутися з війни додому