Не забувайте нас! Це не загострення... Це спражня війна!
Не забувайте нас!
Зараз дуже важкі часи на фронті!!! Це не загострення... Це спражня війна! А люди наче забули, що на сході війна. Дуже багато поранених, важких, з ампутаціями і загиблих. Я хочу запустити флеш-моб, щоб люди знов прокинулись і згадали тих, хто зараз на сході захищає нашу землю!
«Війна - ..»
Війна.. Це бруд, спека, холод і специфічний запах, якого ніколи не забути..
Війна, це коли залишається одна пляшка води, а коли привезуть нову не відомо, і ти розтягуєш її ковточками..
Це коли звикаєш ходити в туалет на яму чи де доведеться і митись, коли випаде таке щастя під саморобним душем..
Це коли не встигаєш спати і їсти через постійну оборону позицій і іноді вирубаєшся під час гучних пострілів, і тебе це не будить. Це миші, щури, комахи, в бліндажах та окопах, комари на вулицях, які жеруть тебе до нестями..
Це часто скалічені душі, психіка і серця..
Це коли вже з часом перестаєш плакати від загиблих побратимів, ти відчуваєш лише сильну біль і ненавість, стаєш черствішим.. Коли кров і відірвані кінцівки вже не викликають неприємних почуттів і страху..
Війна - це сотні розірваних сімей, мало хто витримує таке випробування.. Війна це і нове кохання, для тих, хто хоче мати сенс заради кого жити і повернутися до дому.
На війні багато людей втрачають реальність життя, вони живуть тут і зараз і мало хто думає про майбутнє..
Я не розумію як можна любити війну.. як можна любити ті жахливі умови в яких вони живуть, присмак небезпеки і не хотіти повернутися..
а таких багато... повірте.
Багато хто знайшов себе там і реалізувався як особистість, чоловік і боїться що тут він буде ніким. А багато хто дійсно патріот і для них це вже як наркотик, залежність, вони вже не хочуть і не вміють жити по іншому! Вони не можуть піти і відступити, вони народжені воїнами.. Вони такі різні, але їх пов’язує одне - це відчайдушність і сміливість, це бажання Перемоги..
Хочеться щоб скоріш скінчився цей жах і ми усі змогли жити спокійним життям! Я втомилась дивитись на світ переповнений люттю.. З кожним днем все важче.. Молю вас, рідні наші, живіть і повертайтесь до дому неушкодженими!
Бог і правда з нами.. #незабувайтенас
Alla Martynyuk
Джерело:
___________________________________________
Опубліковано в категоріях: Адаптація учасників АТО та їхніх сімей | НОВИНИ
Позначки: психологічна допомога
На цю ж тему
17.12.2020 Реабілітація учасників бойових дій на базі Одеського військового санаторію
17.12.2020 Шлях повернення ветерана до життя в мирному суспільстві. Як його полегшити?
5.11.2020 Контузія та її наслідки. Частина 1
5.11.2020 Як у Сумах у Центрі УБД лікують та консультують ветеранів
18.10.2020 Як допомогти військовому повернутися з війни додому
Пошук
Останні дописи
Додати інформацію
Якщо ви володієте інформацією, яка буде корисною для учасників АТО та їхніх сімей, ми можемо її розмістити на сайті.
Для цього заповніть, будь ласка, форму.