Від березня 2014 року до березня 2018 року 2328 судових справ стосувалися встановлення факту участі в АТО (ООС) та отримання посвідчення учасника бойових дій.
Такі дані аналітичного звіту "Юридичної сотні" оприлюднили 9 липня у Києві експерти цієї організації, давши . . .
Читати далі
Хто такий ветеран? Здавалося б, досить дивне запитання на шостому році війни. Однак українське законодавство і громадськість досі дають на нього кардинально різні відповіді.
Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціяльного захисту" містить 52 категорії осіб, що . . .
Читати далі
Призначення та надання матеріального забезпечення на випадок безробіття учасникам АТО проводиться з урахуванням норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» на підставі особистої заяви у Державну службу зайнятості.
Право на . . .
Читати далі
Учасники антитерористичної операції часто звертаються з питанням щодо розміру грошової допомоги, яка виплачується відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Більшість отримали її в розмірі 920 гривень.
Надаємо роз’яснення щодо . . .
Читати далі
Понад сорок тисяч — стільки військовослужбовців перебувають на квартирному обліку оборонного відомства. Багато з них винаймають помешкання за місцем служби, але з різних причин не використовують надані державою учасникам бойових дій пільги.
Це добре, коли господар квартири чи . . .
Читати далі
Тема соціальної захищеності військовослужбовців доволі актуальна в наш час. Досі в Україні не має діючого та закріпленного саме в Законах України алгоритму обліку службового часу військовослужбовців, визначених норм тривалості службового часу та механізму компенсації . . .
Читати далі
Частиною 6 ст.26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» №2232 визначено перелік підстав, коли контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби.
Зокрема, військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби на підставах:
2) під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації):
г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):
• військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;
• виховання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
• утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини віком до 23 років, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
• утримання військовослужбовцем дитини з інвалідністю, яка має будь-які види порушень функцій організму III-IV ступеня їх вираження та обмеження життєдіяльності будь-якої категорії II-III ступеня їх вираження відповідно до критеріїв встановлення інвалідності дітям, затверджених Кабінетом Міністрів України, або дитини з інвалідністю, яка має функціональні порушення в організмі та обмеження життєдіяльності, які відповідають критеріям для встановлення I чи II групи інвалідності для повнолітньої особи згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
• необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;
• наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
• утримання військовослужбовцем дитини з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років;
Дослідженням змісту цієї норми слід прийти до висновку, що законодавцем при її створенні застосовані такі техніко-юридичні прийоми та способи, які у своїй сукупності свідчать про виключність зазначеного у цій нормі переліку підстав для розривання контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України. Зазначене зокрема слідує із відсутності у ч.6 ст.26 Закону №2232 (після переліку підстав визначеного відповідними пунктами) слів «тощо», «інше/інші». При цьому, у публічно-правових відносинах (у т.ч. пов'язаних із проходженням публічної служби) наявність формально невизначених та дискреційних повноважень може призвести до зловживань з боку сторін спору, а тому їх застосування при нормотворенні є не бажаним.
Однак, постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 р. № 413, визначено перелік сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу.
Зокрема, військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, та особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини:
виховання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей, що з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
утримання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дочки, сина віком до 23 років, якщо вона (він) є інвалідом I чи II групи або продовжує навчання (студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військових навчальних закладів), стажисти вищого навчального закладу) і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги матері (батька);
укладення шлюбу військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу із громадянкою (громадянином) України, іноземцем або особою без громадянства, що постійно проживає за межами України;
хвороба військовослужбовця, особи рядового чи начальницького складу або члена його сім’ї, якщо така хвороба згідно з висновком лікарської або лікарсько-експертної комісії перешкоджає військовослужбовцю або особі рядового чи начальницького складу проходити службу в даній місцевості чи проживати в ній членові його сім’ї, у разі відсутності можливості переміщення (переведення) до іншої місцевості;
необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;
наявність у військовослужбовця, особи рядового чи начальницького складу трьох і більше дітей;
неможливість призначення одного з військовослужбовців, осіб рядового чи начальницького складу, які перебувають у шлюбі, в межах одного населеного пункту (гарнізону) в разі переміщення (переведення) дружини (чоловіка) на нове місце служби до іншого населеного пункту (гарнізону);
довгострокове відрядження за кордон дружини (чоловіка) військовослужбовця, особи рядового і начальницького складу.
Чи буде звільнятись особа, якщо є необхідність постійного стороннього догляду за бабою/дідом?
Виходячи з аналізу наведених вище норм, постановою Кабінету Міністрів визначено вичерпне коло сімейних осіб, заснованих на спорідненості, необхідність догляду за якими може слугувати підставою для звільнення військовослужбовця з військової служби. Баба чи дід даним колом законодавчо не охоплені.
Якщо звільняються за сімейними обставинами через наявність трьох дітей, чи має значення факт проживання їх разом з військовослужбовцем чи окремо?
Керуючись Главою 12 Розділу ІІІ Сімейного Кодексу, військовослужбовець набуває особисті немайнові права щодо дитини та обов'язки щодо її виховання з моменту її народження та не звільняється від них залежно від місця проживання дитини, за вийнятком випадків, коли настають правові наслідки, передбачені ст. 166 Сімейного Кодексу.
