Вцілілий
Зустрінь мене, кохана, на вокзалі,
Вернувсь з боїв, як дід твій, посивілий.
Нема на грудях орденів-медалей...
Ти що? Не плач! Ти ж бачиш, я вцілілий.
Не треба сліз, всміхнись мені, кохана,
Це тільки рана, в тебе я везучий!
А до мого товариша Івана
Прийшов кінець трагічний й неминучий.
Так добре в нас, звикатиму до тиші,
У вухах ще гримлять ворожі залпи.
Ну все, не плач, ти ж бачиш, тут я, вижив!
Радію я, що є кому стрічати.
Твої листи мені там гріли душу,
Давали сил не втратити надії.
Вцілілий я тому, що вижить мусив,
Хто, як не ми, відновимо руїни.
Щасливий я, є щастя, що вернувся,
Що можу я усіх вас обійняти!
Але той жах не зникнув й не забувся,
В таких, як я, кидали там гранати.
Зустріньте нас, утомлених, вцілілих.
Мир бережем високою ціною...
Вернулись ми з ворожого прицілу,
Із тих боїв, що ще не звуть війною.
(с) Іванна Піхун
___________________________________________
Опубліковано в категоріях: Адаптація учасників АТО та їхніх сімей | НОВИНИ | Вірші про АТО
Позначки: комунікація після АТО | психологічна допомога | вірші
На цю ж тему
26.06.2022 Робота в Польщі для чоловіків - Робота на заводі
26.06.2022 Робота в Польщі для чоловіків - Будівництво
25.02.2022 Якщо не буде мобільного зв'язку
25.02.2022 Увага! Києво-Святошинський ЦСПР працює у звичайному режимі
22.02.2022 ВАКАНСІЯ для учасника АТО - Комірник
Пошук
Останні дописи
Додати інформацію
Якщо ви володієте інформацією, яка буде корисною для учасників АТО та їхніх сімей, ми можемо її розмістити на сайті.
Для цього заповніть, будь ласка, форму.