Думки після війни...

Давно вже спокою немає,
війною травлена душа.
Десь автоматна черга пролунає,
хоч навкруги сама лиш тишина.

Невже це все не сон,
чи хвора там уява?

Можливо справді божевіллю здався я в полон,
і сам собі копаю яму?

Можливо ваша правда, люди,
що ми душевно хворі стали.
Та хіба ми в цьому винні будем?

ми там за вас усіх вмирали!

Ми там за вас усіх вмирали,
щоб в мирі жили ви.
Тепер все більше чую фразу:
"солдати їдуть з глузду від війни".

 

Хіба залишишся в здоровім глузді,
де смерть й війна панують навкруги?
І де вмирають твої друзі,
Які і пів життя не прожили?

 

Які ще вчора посміхались,
і мали плани в майбуття.
Сьогодні їхня нитка обірвалась,
забрала смерть без дозволу життя.

 

І як залишитись в здоровім глузді,
і думати чи обстріл ти переживеш?
Вся ніч пройде в напрузі,
а ранком із полегшення зітхнеш.

 

Зітхнеш, подишся у тихе небо,
від болю сильно хочеться кричати.
Так хочеться не бачити війни,
і вже ніколи більше не вбивати...

 

© Олександра Міщук

Джерело: facebook

___________________________________________

Опубліковано в категоріях: Адаптація учасників АТО та їхніх сімей | НОВИНИ

Позначки: адаптація після війни | психологічна допомога

На цю ж тему

26.06.2022 Робота в Польщі для чоловіків - Робота на заводі

26.06.2022 Робота в Польщі для чоловіків - Будівництво

25.02.2022 Якщо не буде мобільного зв'язку

25.02.2022 Увага! Києво-Святошинський ЦСПР працює у звичайному режимі

22.02.2022 ВАКАНСІЯ для учасника АТО - Комірник