23.03.2020
306

Яка поведінка є «нормальною» в період скорботи (Коли війна приходить в дім, частина 11)


ЯКА ПОВЕДІНКА Є «НОРМАЛЬНОЮ» В ПЕРІОД СКОРБОТИ

К.С. Льюїс, один з найбільших християнських філософів і вчителів минулого століття (автор циклу «Хроніки Нарнії»), пройшов свій сумний шлях після того, як померла від раку його кохана дружина Джой. Протягом кількох місяців після її смерті він вів щоденник. Ось уривок з його щоденника:

«А горе швидше схоже на страх, точніше, на жах. Або на очікування, ніби сидиш і чекаєш, що ось-ось станеться щось жахливе. Все життя набуває постійного присмаку тимчасовості. Не варто нічого починати. Я ніяк не можу заспокоїтися, весь час позіхаю, не можу знайти собі місця, я занадто багато курю. Досі мені вічно не вистачало часу, зараз у житті не залишилося нічого, крім часу. Чистий час, порожній нескінченний час». 

Читаючи перелік симптомів, відзначте ті, які відчуваєте ви: 

Страх. Ви можете боятися нових втрат, що вашому чоловікові не стане краще, що ваші симптоми не зникнуть, а навпаки, посиляться, що ви не зможете витримати того, що зараз відбувається у вас вдома. Ви можете боятися, що ваші друзі залишать вас з вашим болем наодинці, що ваш чоловік завдасть шкоди вам і вашим дітям або залишить вас. 

Гнів. Часто без підстав. Ви можете злитися на себе, на обставини, на чоловіка й зміни, які в ньому відбулися, на армію, на Бога, який допустив психічну травму дружини, на листоношу за погані новини про війну, на настирливе бажання сусідки вам допомогти. Ви можете відчувати, як всередині вас все закипає від гніву. 

Лють. Ви можете кричати, верещати, тупотіти ногами, грюкати дверима, жбурляти ногою відро для сміття або собаку, бити подушки, розкидати речі, бити посуд об стіни чи об підлогу. Іноді це полегшує ваш стан. Але зазвичай легше не стає. 

Плач. Ви можете плакати. Плакати знову й знову. Плакати навіть тоді, коли вам здається, що сліз не залишилося. Ви можете вити, кричати, або просто мовчки сидіти на стільці, поки сльози безперервно котяться по ваших щоках.

Почуття провини. Якби тільки... А якщо... Мені слід було... Оцінка минулих подій і жалю можуть переслідувати вас якийсь час. Ви можете звинувачувати себе за те, що сталося з вами або вашим чоловіком. 

Самотність. Вам здається, що ніхто не в змозі зрозуміти те, через що ви проходите. Справді, люди можуть уникати вас деякий час – але не тому, що ви їм байдужі, а тому, що вони не знають, що сказати, тому обирають типову поведінку: не робити нічого. 

Обвинувачення. Це не справедливо! Де справедливість? Чим ми заслужили таке? Потрібно знайти винного! Чому мій чоловік не беріг себе? Чому армія не захищає своїх солдатів? Чому він так довго не одужує? 

Уникання. Ви відчайдушно шукайте «аварійний вихід». Повинен же бути якийсь вихід! Можливо, ви п'єте ліки, вживаєте алкоголь, намагаєтеся знайти розраду в роботі, подорожах, служінні, сексі, їжі, покупках, азартних іграх. 

Інші симптоми (відзначте притаманні вам):

Втрата апетиту 

Втрата сексуального потягу 

Зневоднення 

Провали в пам'яті, «замикання» 

Незрозумілі болі 

Сонливість, втома, апатія

Безсоння

Нічні кошмари

Гіперактивність 

Почуття покинутості 

Розчарування у власному безсиллі 

Надмірна балакучість 

Відсутність бажання говорити 

Удавана нездатність контролювати ситуацію 

Емоційне вигорання 

Відсутність почуттів 

Інші симптоми

Хтось, можливо, відзначив усі симптоми чи більшість з них, а хтось лише деякі. Як ми вже говорили, кожен переживає горе по-своєму. Якщо ви помічаєте в собі більшість з перерахованих симптомів, це означає, що вас поглинуло ваше горе. Якщо ви відзначили лише деякі з перерахованих симптомів, то, можливо, ви вже опрацювали в собі певні стадії горя. А можливо, ви заперечуєте горе, тим самим відкладаючи його на потім. У будь-якому випадку, природний процес горя може супроводжуватися кількома симптомами. Якщо ці симптоми не проходять протягом тривалого часу (кількох місяців або років), це означає, що ви «застрягли» на місці. Але те, що ви відчуваєте зараз, це нормально. Вам потрібно прийняти ваші почуття, прожити те, що ви відчуваєте, не намагаючись відгородитися від них!

ЩО ВИ МОЖЕТЕ ОЧІКУВАТИ ВІД ІНШИХ? 

Коли ви переживаєте серйозне потрясіння або втрату й ваша гіркота очевидна для всіх оточуючих, якийсь час до вас будуть ставитися по-особливому. Цього слід чекати, і дещо з такого ставлення буде вам корисне, а без чогось ви могли б обійтися. Те, що переживав К.С. Льюїс, описано в його щоденнику: «Можливо, людей, які втратили близьких, потрібно ізолювати в спеціальні поселення, як це роблять, наприклад, з прокаженими».

Що вам точно не допоможе. У західному світі є певні соціальні заборони, спрямовані на те, щоб змусити нас уникати будь-якого дискомфорту, пов'язаного з втратою. Ми дивимося із зневагою на те, як відкрито в інших культурах виливають своє горе, і звинувачуємо носіїв цих культур у «відсутності контролю». Ми не розуміємо, наскільки нерозумно ми чинимо, стримуючи всередині те, що було б краще виплеснути назовні. 

Важливо пам'ятати, що ваші друзі бажають вам добра. Вони можуть здаватися байдужими, але не тому, що хочуть поранити вас або посилити ваші страждання, а тому, що вони не знають, що робити і як допомогти. Такими порадами люди намагаються висловити своє співчуття. Вірте в їхні добрі наміри. Якщо можете, посміхніться, подякуйте й продовжуйте рухатися далі. Але навіть не намагайтеся їхні поради втілювати в життя! Відзначте поради, які ви чули...

Залиш це в минулому. Потрібно рухатися далі. 

Не живи минулим.

Тобі треба відволіктися.

Думай про хороше!

Не заривайся в своєму горі. Кріпись! 

Пора вже було впоратися з цим. 

Все не так погано, як здається.

Контролюй свої емоції. Ні перед ким не плач. 

Завтра тобі буде краще.

Гей! Ти бачила вчорашню передачу? (Інакше кажучи, «поговорімо про що завгодно, лишень не про твоє горе»).

Тримайся заради дітей. Вони не повинні бачити, як ти плачеш.

Як ти? (Але насправді співрозмовник навряд чи хоче, щоб ви ділилися почуттями).

Ти думаєш, що в тебе все погано? А ти знаєш, що було зі мною?

Якби в тебе була хоч краплина віри, все не здавалося б таким страшним.

Що вам допоможе

Серед ваших друзів знайдуться мудрі люди, які знають, що таке горе. Можливо, вони самі переживали горе або пройшли потрібне навчання. Можливо, у них хороша інтуїція чи вони прочитали багато книжок! Якщо у вашому оточенні є такі люди, тримайтеся до них поближче!

Коли вони питають: «Як ти?», – їм не все одно. Вони не відходять від вас, поки не почують чесної відповіді.

Вони хочуть приділяти вам свій час. Вони поруч, коли потрібні вам.

Вони готові жертвувати заради вас. 

Вони хороші слухачі. Не засуджують і не перебивають, щоб розповісти про себе.

Вони перші починають розмову з вами. Вони телефонують і задають питання. Вони включають вас у своє життя.

Вони думають про те, що вам потрібно, і роблять це для вас. 

Вони будуть молитися за вас і з вами. 

Вони не проти того, що ви плачете. Насправді вони часто плачуть з вами разом.

Вони підставляють своє плече.

Чи є у вашому оточенні такі друзі? Що з того, що вони сказали, мало особливе значення? 

Для кого ви можете бути таким другом?

(далі буде)
_________________________
Попередні статті тут: http://life-after-ato.com.ua/category/158

Джерело: Коли війна приходить в дім, © Кріс і Ранелла Адсит

___________________________________________

Читайте щоденні новини на сайті "Життя після АТО":

Знайдіть нас у Facebook:
https://www.facebook.com/groups/life.after.ato/

Дякуємо Воїнам за захист!
Хай ваше життя після АТО буде успішним!

******

Опубліковано в категоріях: Адаптація учасників АТО та їхніх сімей | НОВИНИ | Коли війна приходить в дім, © Кріс і Ранелла Адсит

Позначки: адаптація після війни | психологічна допомога

На цю ж тему

22.10.2020 Монетизация льгот и субсидий: как платить за коммуналку

22.10.2020 Які пільги при вступі до вишів мають діти загиблих бійців?

20.10.2020 Я точно впевнений, що не даремно воював...

20.10.2020 7 упереджень: як ветерану пройти цивільну співбесіду

20.10.2020 Ветеранкам з невеличких міст пропонують навчитися створювати власний бізнес

Ми в мережі Facebook

Пошук

Додати інформацію

Якщо ви володієте інформацією, яка буде корисною для учасників АТО та їхніх сімей, ми можемо її розмістити на сайті.
Для цього заповніть, будь ласка, форму.