Звільнення військових за сімейними обставинами

Частиною 6 ст.26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» №2232 визначено перелік підстав, коли контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби.

Зокрема, військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби на підставах:

2) під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації):

г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

• військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;

• виховання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);

• утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини віком до 23 років, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

• утримання військовослужбовцем дитини з інвалідністю, яка має будь-які види порушень функцій організму III-IV ступеня їх вираження та обмеження життєдіяльності будь-якої категорії II-III ступеня їх вираження відповідно до критеріїв встановлення інвалідності дітям, затверджених Кабінетом Міністрів України, або дитини з інвалідністю, яка має функціональні порушення в організмі та обмеження життєдіяльності, які відповідають критеріям для встановлення I чи II групи інвалідності для повнолітньої особи згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

• необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;

• наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;

• утримання військовослужбовцем дитини з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років;

Дослідженням змісту цієї норми слід прийти до висновку, що законодавцем при її створенні застосовані такі техніко-юридичні прийоми та способи, які у своїй сукупності свідчать про виключність зазначеного у цій нормі переліку підстав для розривання контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України. Зазначене зокрема слідує із відсутності у ч.6 ст.26 Закону №2232 (після переліку підстав визначеного відповідними пунктами) слів «тощо», «інше/інші». При цьому, у публічно-правових відносинах (у т.ч. пов'язаних із проходженням публічної служби) наявність формально невизначених та дискреційних повноважень може призвести до зловживань з боку сторін спору, а тому їх застосування при нормотворенні є не бажаним.

Однак, постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 р. № 413, визначено перелік сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу.

Зокрема, військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, та особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини:

виховання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей, що з нею (з ним) проживають, без батька (матері);

утримання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дочки, сина віком до 23 років, якщо вона (він) є інвалідом I чи II групи або продовжує навчання (студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військових навчальних закладів), стажисти вищого навчального закладу) і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги матері (батька);

укладення шлюбу військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу із громадянкою (громадянином) України, іноземцем або особою без громадянства, що постійно проживає за межами України;

хвороба військовослужбовця, особи рядового чи начальницького складу або члена його сім’ї, якщо така хвороба згідно з висновком лікарської або лікарсько-експертної комісії перешкоджає військовослужбовцю або особі рядового чи начальницького складу проходити службу в даній місцевості чи проживати в ній членові його сім’ї, у разі відсутності можливості переміщення (переведення) до іншої місцевості;

необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;

наявність у військовослужбовця, особи рядового чи начальницького складу трьох і більше дітей;

неможливість призначення одного з військовослужбовців, осіб рядового чи начальницького складу, які перебувають у шлюбі, в межах одного населеного пункту (гарнізону) в разі переміщення (переведення) дружини (чоловіка) на нове місце служби до іншого населеного пункту (гарнізону);

довгострокове відрядження за кордон дружини (чоловіка) військовослужбовця, особи рядового і начальницького складу.

Чи буде звільнятись особа, якщо є необхідність постійного стороннього догляду за бабою/дідом?

Виходячи з аналізу наведених вище норм, постановою Кабінету Міністрів визначено вичерпне коло сімейних осіб, заснованих на спорідненості, необхідність догляду за якими може слугувати підставою для звільнення військовослужбовця з військової служби. Баба чи дід даним колом законодавчо не охоплені.

Якщо звільняються за сімейними обставинами через наявність трьох дітей, чи має значення факт проживання їх разом з військовослужбовцем чи окремо?

Керуючись Главою 12 Розділу ІІІ Сімейного Кодексу, військовослужбовець набуває особисті немайнові права щодо дитини та обов'язки щодо її виховання з моменту її народження та не звільняється від них залежно від місця проживання дитини, за вийнятком випадків, коли настають правові наслідки, передбачені ст. 166 Сімейного Кодексу.

Джерело: Юридична служба Збройних Сил України/Legal Service of the AF of Ukraine

___________________________________________

Опубліковано в категоріях: НОВИНИ | Звільнення, відпустка

Позначки: юридична допомога | звільнення

На цю ж тему

26.07.2021 Повний текст урядової постанови про виплату з 1 липня надбавки до пенсії військовим пенсіонерам

17.12.2020 Жінки-військовослужбовці мають право на додаткову щорічну відпустку

10.11.2020 Чи обмежується право на отримання грошової компенсації за не отримане речове майно та невикористану додаткову відпустку для УБД

29.08.2020 Як військовослужбовцю використати відпустку, якщо за ним зберігалося місце роботи?

7.07.2020 Всі види відпусток для працівників передбачені у чинному ЗУ «Про відпустки» (на цивільній роботі)