Як горювати правильно (Коли війна приходить в дім, частина 12)

ЯК НЕ ГОРЮВАТИ? 

Іноді ми готові робити все, що завгодно, лише б не опрацьовувати горе. Такі дії можуть дати тимчасове полегшення, але не допоможуть вийти зі стану відчаю. Нижче перераховані дії, до яких люди вдаються, щоб впоратися з ситуацією, але які заважають поглянути в обличчя горю. Подумайте, чи властива вам час від часу така поведінка. 

• Неконтрольовані спалахи емоцій – погана поведінка внаслідок нездатності впоратися з напругою.

• Занижені цілі – постановка цілей, які здаються легко досяжними.

• Напад – придушення того, що є загрозою.

• Уникання – відхід від усього, що може викликати стрес.

• Компенсація – згладжування недоліків шляхом значних успіхів в інших сферах. 

• Заперечення – відмова визнати те, що сталося.

• Заміщення – виміщення на менш значимому об'єкті / суб'єкті (наприклад, стусан собаці). 

• Фантазії – втеча з реальності у світ недосяжних бажань.

• Ідеалізація – навмисна концентрація на хороших якостях, ігнорування зворотного боку проблеми. 

• Наслідування – наслідування прикладу, зразку, копіювання чужих рис характеру.

• Інтелектуалізація – уникнення емоцій, фокусування на фактах і логіці.

• Пасивна агресія – протест у вигляді відмови від виконання будь-якої дії.

• Проекція – приписування комусь власних небажаних думок, особливостей характеру.

• Раціоналізація – створення ланцюжка логічних зв'язків з метою виправдати свою деструктивну поведінку.

• Регресія – повернення в дитинство, заміна складної задачі на більш легку.

• Придушення – свідоме ігнорування небажаних думок.

• Тривіалізація – спрощення, перетворення на банальність значної проблеми.

Якщо ви схильні до такої поведінки, визнайте, що це всього лише захисні механізми, які не допоможуть вашому одужанню.

Бойове завдання з напарницею. Покажіть цей список вашій молитовній подрузі й запитайте, чи не помічала вона такої поведінки у вас. Але не виявляйте «спалахи неконтрольованих емоцій» та не намагайтеся «раціоналізувати» те, що вона скаже вам. Вона може стати об'єктом вашої «пасивної агресії» і навіть жертвою «заміщення»! (Ви можете перечитати захисні механізми ще раз). 

ЯК ГОРЮВАТИ?

Зрозумійте, це процес. Горе – це справді процес. Але він унікальний і мінливий. Кожна людина переживає горе трохи по-різному. Проте були описані кілька стадій, спільних для людей, які проживають горе. Це допоможе вам дізнатися, чи ви йдете на поправку, чи ні.

Елізабет Кюблер-Росс, американський психолог швейцарського походження, вивчала питання смерті й горя. Її книга «Про смерть і вмирання» вважається класикою психології багато років. Під час досліджень вона визначила цикл, котрий проходить більшість людей, які переживають зміну свого життя через травму або кризу. Цей цикл може бути застосований до кожного, хто в результаті серйозної втрати перебуває в стані горя.

Цикл, що складається з емоційних стадій, показує, в якому стані перебуває згорьована людина у відчайдушних спробах подолати травму, сховатися від змін і, врешті-решт, змиритися із втратою. Цей процес нагадує «американські гірки», тому що згорьована людина впадає з однієї крайності в іншу. 

Втрата справляє ефект вибуху бомби на людину, яка в процесі горя проходить через певні емоційні стадії:

• Шок. У більшості людей виникає психологічний шок на новину про втрату або трагедії. Потрібен час усвідомити всю жахливість ситуації. Відчуття нереальності ситуації. Дихання завмирає. Розгубленість.

• Заперечення. Спроба уникнути неминучу реальність. «Ні! Цього не може бути!» Або «Мене це не стосується! Все не так погано». Або навіть «Нічого не сталося. Мені це здалося». 

• Гнів. На зміну запереченню приходить сильне почуття гніву, яке виражається в бурі емоцій. «Життя – лайно!» Гнів виливається без видимих причин і у всіх напрямках. Звинувачення на адресу інших. Іноді холоднокровність. Самоізоляція, щоб уникнути нових спалахів гніву. 

• Торг. Переговори з долею. Спроби відтермінувати неминучу реальність. Обіцянки Богу в обмін на те, що Він все виправить і зцілить, наприклад: «Я буду хорошою, якщо мій чоловік знову стане нормальним». 

• Депресія. Остаточне прийняття неминучої реальності. Дуже сумна стадія, яка є поворотним моментом, тому що згорьована людина нарешті визнає, що її життя вже ніколи не буде колишнім. Це початок перемоги. 

• Випробування. Пошук реалістичних рішень. «Можливо, мені варто більше виходити в люди? Можливо, потрібно з кимось поговорити про свою ситуацію? Можливо, знову почати ходити до спортивної зали? Можливо, сходити на вивчення Біблії?»

• Прийняття. Згода. Впокорення. Повне визнання травми або кризи. «Це було жахливо, але я вижив (ла). Я впораюся. Мій світ змінився, але я зможу жити у новому світі. Я навіть зможу досягти успіху». 

Цикл горя Кюблер-Росс 

Емоційна реакція: Шок. Заперечення. Гнів. Торг. Депресія. Випробування. Прийняття

Прочитавши стадії проживання горя, поміркуйте, в якій стадії перебуваєте ви. Поставте «X» навпроти цієї стадії. Дайте відповідь на два запитання: Що ви відчули, коли дізналися, що ваші переживання відповідають цій стадії? Що допоможе вам просунутися вперед, до наступної стадії?

Кілька слів про процес. Як ми й говорили, це унікальний процес. Не всі люди проходять через всі стадії, і порядок їх проходження може бути різним. Ви можете пропустити одну із стадій, а потім повернутися до неї через деякий час. Час проходження стадій так само може бути різним. Одна стадія може промайнути непомітно, в той час як інша тягнутися нескінченно довго. Можливо, ви постійно повертаєтеся до однієї й тієї ж стадії. Ніхто не може з точністю визначити, яким буде ваш цикл проживання горя. Кожна людина унікальна.

Скільки часу це займе? Швидше за все, більше, ніж ви думаєте. Насправді, травма, яку ви пережили, досить серйозна. Такі травми завжди супроводжуються горем. Отримана травма не буде керувати вашим життям так сильно, як зараз, але ви завжди будете відчувати порожнечу, згадуючи про людину чи мрії, які втратили. Біль не піде. Але це не погано. Вважайте це пам'ятним знаком вашої глибокої любові й прихильності до того, що втрачено. Бог буде використовувати це вам на благо.

ЯК ПРАВИЛЬНО ГОРЮВАТИ? 

Після отриманої травми ми переживаємо горе. Що ми робимо з горем? Перебуваємо в скорботі. Скорбота – це дія, яку виробляє горе, а саме: зовнішнє вираження внутрішнього болю.

Пам'ятайте про минуле й зберігайте оптимізм

«У лютому плодове дерево було б найжалюгіднішим видовищем, якби ми не знали про те, яке диво чекає його навесні»

Ліліас Троттер 

Незважаючи на те, що ваша нинішня втрата здається вам найжахливішим з того, що коли-небудь траплялося з вами, у вашому житті були й інші травми. Подумайте про те, як Бог підтримував вас раніше. Чоловік Елізабет Еліот був убитий індіанцями Еквадору під час їхнього місіонерського служіння в Південній Америці. Ось що вона написала: «Смерть узимку – це необхідна прелюдія до воскресіння навесні». Весна прийде. 

Зауважте, що є різниця між сучасним гаслом «Думай про хороше!» і повчанням апостола Павла, який спонукає нас не сумувати. 

Впевнено цільтеся в «яблучко» віри

Поставте собі запитання: «У що я вірю?» Як ви на нього відповіли? Якщо ви не відповіли: «Ні в що», то, ймовірно, ваша відповідь могла звучати так: 

● «Бог виведе мене з депресії»

● «Нога мого чоловіка заживе»

● «Мій чоловік не залишить мене»

● «Якщо я захочу, то зможу перестати пити так багато»

● «Я зможу впоратися з гнівом»

● «Бог допоможе мені полюбити мого чоловіка заново»

Не прагніть бути самотнім мандрівником

Скорбота – це складне випробування для людини, а оплакування – важка праця. Процес скорботи не повинен проходити на самоті. Також не варто намагатися стати опорою для кожного, хто знаходиться поруч, бо ви зламаєтеся. Обов'язково потрібно знайти кілька людей, які знають вас, на яких ви можете покластися, хто зможе бути поруч, коли вам це знадобиться. Д-р Гарольд Айван Сміт, який спеціалізується на питаннях горя, пише:

«Той, хто в скорботі, не може самостійно вибратися з ями, яка називається горем. Йому для цього необхідна стороння допомога – мотузка, яку хтось кине й буде тягнути. А для цього потрібні люди, які мають “рятувальні мотузки” й надію, а не порожні відповіді та духовні кліше».

Навчіться перемагати свій гнів

Якщо не давати волю гніву, він перетворюється на гіркоту. І, як ми вже з'ясували раніше, ця гіркота починає виливатися за межі вашого життя. Злитися – це нормально. Злість – це природна, обґрунтована й навіть розумна реакція, викликана несправедливістю, болем, горем, трагічною подією.

Вийдіть на пробіжку, побийте в спортзалі грушу, повіджимайте штангу, скопайте город, зрубайте або посадіть дерево, пропливіть кілька сотень кіл у басейні. Або, якщо можете, зробіть щось справді корисне: допоможіть комусь нужденному, побудуйте щось, сходіть до церкви й подивіться, кому ви там можете допомогти.

Плануйте заздалегідь. Запишіть конкретні дії, які ви вчините наступного разу, коли вас знову почне охоплювати гнів. 

Ведіть щоденник своїх переживань 

Фахівець з питань кризового консультування «Капелан Рей» і його дружина Кеті розробили практичний посібник для тих, хто відновлюється після емоційної травми. Посібник має назву «Відновлення в горі. Робочий зошит». У посібнику написано: «Щоденник зцілює». Автори надихають своїх читачів регулярно, щодня, записувати свої думки. «Це найкраще, що ви можете зробити для себе», – пишуть вони. 

Автор закликає людей у горі дати собі такі обіцянки: 

«Я буду давати вихід своїм почуттям. Я не боятимуся. Я буду щодня записувати те, що відчуваю. Я буду записувати свої відкриття, кожну нову ідею. Буду записувати те, що допомагає мені, що не допомагає, в якій точці своєї подорожі я перебуваю. Я буду записувати мінімум 1-2 думки щоразу, коли перечитую свої записи й розділи, тому що кожен день – це новий день і новий крок мого шляху».

Капелан Рей пропонує щодня робити записи в трьох категоріях: 

1. Сьогодні я відчуваю... 

2. Сьогодні я дізналася... 

3. Сьогодні я поставила собі таке запитання... 

К.С. Льюїс вів щоденник, опублікований як «Біль втрати. Спостереження», який мав величезний терапевтичний вплив на нього самого і на всіх тих, хто, перебуваючи в горі, читав його. А щоденник смутку Давида, вилитого на сторінках Псалмів, служив утіхою і путівником мільйонам людей протягом багатьох століть. 

Два великих приклади! 

Вилийте свою печаль 

Жалобна пісня (плач) – це жанр, що характеризується імпровізацією на тему страждань або нещастя. На неї можна натрапити в щоденниках чи в окремих літературних творах. 

Коли людина, яка переживає скорботу, пише плачевну пісню, вона виливає свої емоції, розчарування, злість, сарказм, печаль, прокляття (щодо всього, зокрема й кухонної раковини) на папір. Вона відкрито висловлює незадоволення обставинами і не стримує себе.

Ознаки того, що плач допомагає

Коли до людини доходить масштаб травми й глибина її впливу на життя, у неї постає запитання: «Чому?». Чому це сталося? Чому саме зараз? Чому він так учинив? Чому це сталося саме зі мною? Чому Бог це допустив? Чому мені досі боляче? Чому я повинен стільки страждати? Ці запитання у вашій ситуації природні й очікувані. Ніхто не може вас за них осуджувати.

Які питання, що починаються з «Чому?», ви ставили собі? 

На жаль, необхідно констатувати, що на багато «Чому?» ми не зможемо отримати повних та зрозумілих відповідей, поки знаходимося з цього боку небес. І хоча для нас вони справді важливі, й ми хотіли б знати ці відповіді, але їх немає.

Та коли ви перейдете від запитань «Чому?» до запитань з «Як?», то це справжня ознака покращення в процесі вашого відновлення. Як я можу навчитися мріяти заново? Як мені жити далі? Як мені справитися з болем і втратою? Як мені повернутися до нормального життя? Які висновки я можу зробити на основі пережитого? На ці запитання можна знайти відповіді. Вони спрямовані в майбутнє, а не в минуле. Замість простого споглядання вони викликають бажання щось робити. 

Як ви можете переформулювати свої питальні речення з «чому» на речення з питальним словом «як»? Які ще питання з «як» ви ставите сьогодні?

Пам’ять

Фахівці, які працюють з горем і смутком, говорять про те, що пам'ятні символи дуже важливі в процесі горя, оскільки сприяють зціленню. Саме з цієї причини виконують похоронні обряди, встановлюють надгробні плити. З цієї ж причини меморіали загиблим воїнам мають священне значення для кожного, хто їх відвідує. Це відчутні символи нашого горя. Ми їх потребуємо.

Як ви можете відобразити горе, яке супроводжує вашу травму? Що ви можете зробити або зобразити, щоб створити символ вашого болю і втрати? Ми не пропонуємо вам зводити мавзолей у вітальні. Хоча, чому б і ні! Це має бути невеликий пам'ятний знак, який не буде дратувати вашого чоловіка. Це може бути невеликий камінець, привезений вашим чоловіком із зони бойових дій, який ви поставите на поличку біля дзеркала, або вірш, написаний вами, який ви повісите на стіну. Це також може бути ваш особистий Тадж-Махал. 

Можливо, ви захочете провести меморіальну службу, під час якої зможете згадати, вшанувати й оплакати те, що вами було втрачено назавжди. Деяким людям потрібно озвучити те, що вони втратили, щоб змиритися з втратою. Проведіть своєрідний похоронний обряд, щоб раз і назавжди усвідомити, що ваші колишні мрії та відносини померли. Подумайте про те, кого з ваших бойових подруг ви можете запросити. Пропозиція: напишіть на аркуші паперу те, що, як ви відчуваєте, втрачено назавжди, й «кремуйте» ваш список в невеликому металевому контейнері. Поховайте попіл.

Є більш позитивний підхід. Візьміть ваш список, прив'яжіть до повітряної кульки, заправленої гелієм. Відпускаючи кульку, думайте про те, що ви віддаєте ваші біль і горе небу. Так само, як наші тіла трансформуються у вічності, ваші втрати символічним чином трансформуються у нове життя. Це ще одна церемонія, яку ви можете розділити з деякими вашими друзями, щоб підтримати одне одного. 

Ще одна ідея: напишіть листа тим сферам вашого життя, які «вмерли» і попрощайтеся з ними. Після того, як ви все обдумали й записали, знищіть листа (спаліть, відправте в небо з повітряною кулею, сплавте вниз по річці), таким чином ви церемоніально відпустите втрати й супутнє їм горе.

Джерело: Коли війна приходить в дім, © Кріс і Ранелла Адсит

___________________________________________

Опубліковано в категоріях: НОВИНИ | Коли війна приходить в дім, © Кріс і Ранелла Адсит | Як пережити втрату, горе

Позначки: психологічна допомога

На цю ж тему

23.03.2020 Яка поведінка є «нормальною» в період скорботи (Коли війна приходить в дім, частина 11)

23.03.2020 Як упоратися з гіркотою втрати (Коли війна приходить в дім, частина 10)

6.07.2019 Стримувати сльози чи ні? Коротко про плач