23.03.2020
2694

Як створити безпечну й здорову атмосферу для ваших дітей (Коли війна приходить в дім, частина 21)

Фото: Інтернет. Автор невідомий

ЯК Я МОЖУ ДОПОМОГТИ СВОЇМ ДІТЯМ?

Як створити безпечну й здорову атмосферу для ваших дітей

ЩОДЕННИК МАРІЇ

Марія розуміє, що в нас удома щось не так. Вона відчуває цю напругу між мною та Анджело. Вона підозрює, що вдома є проблеми. Незважаючи на свій юний вік, вона усвідомлює, що наш корабель збився з курсу і в нього набирається вода. Вона не розуміє, чому ми переповнені емоціями до країв. Оскільки я намагаюся згладжувати поведінку Анджело, вона не знає й половини всього. Але після сьогоднішньої сварки я більше не можу захищати її від усвідомлення того, що серце й душа її батька поранені. 

Ми завантажували речі в машину, готуючись до поїздки до моїх двоюрідних сестер із сусіднього штату. Анджело та Марія виходили й заходили через задні двері й складали наші сумки, напої та їжу, готуючись до 12-годинного переїзду. Я прибирала в кухні після сніданку. Марія була не в гуморі, але нічого незвичайного для 8-річної дівчинки. Коли Марія в черговий раз підходила до дверей, їх захлопнуло поривом вітру. Цей звук налякав нас усіх. Анджело почав кричати на неї за її «поведінку» та злегка штовхнув її в спину, коли вона проходила повз нього. Через той поштовх вона за інерцією побігла вперед. Вона повернулася, перелякана і з німим запитанням в широко розкритих очах. Я так і залишилася стояти біля раковини в повному шоку і з відкритим ротом.

Анджело, що зовсім на нього не схоже, нахилився до її обличчя, ніс до носа, і почав кричати на неї. Я навіть не можу згадати, що саме його розлютило в цей момент. Вона розвернулася і щодуху побігла в свою спальню. А він біг за нею по п'ятах і кричав, лякаючи її до смерті, – лякаючи на все життя такими словами, які він ніколи не зможе забрати назад. Вона побігла до своєї кімнати, а він стояв у дверях, заступаючи собою весь прохід, і в нього на лобі пульсували роздуті сині вени.

Я в розпачі побігла за ними. А потім він вимовив це... щось абсолютно немислиме, неймовірне й божевільне. Зовсім втративши над собою контроль, з червоним від гніву обличчям він прокричав: «Краще б у мене була мертва дитина, ніж неслухняна!». У цей момент я усвідомила, що всередині мене живе ведмедиця грізлі. Вона піднялася на задні лапи, підносячись і оскалюючи зуби. Я схопилася і стала між двома людьми, яких я люблю понад усе на світі, та пильно подивилася на Анджело, показуючи поглядом, щоб він відійшов. Ще на кілька жахливих секунд він затримався в дверях, а потім розвернувся і пішов. Я обійняла Марію. Вона обм’якла в моїх руках, тремтячи й намагаючись перевести подих. Ми обійнялися й обидві заплакали. 

З чого мені потрібно було почати? Як почати пояснювати їй, чому тато так змінився після повернення з війни? Як можна пояснити проблеми дорослих людей мовою, зрозумілою дитині? Як я можу зняти вже завдану травму? Як я зможу переконати її в тому, що її люблять, особливо після того, що сталося сьогодні? Чи зможе вона ще коли-небудь довіряти своєму батькові й почуватися в безпеці в його присутності?

МАЛЕНЬКІ ЛЮДИ Й ДОРОСЛІ ПРОБЛЕМИ

Шлях з дитинства через підлітковий вік у доросле життя сам по собі складний і бентежить як обох батьків, так і дітей. Додайте сюди ще й непередбачуваність батька, який страждає на спалахи гніву в результаті отриманої бойової психічної травми, і у вас вийде абсолютно неймовірна подорож. Як Марія може зрозуміти те, з чим бореться її батько? Все, що вона знає, – це те, що тато, який любив її та дбав про неї, зараз з незрозумілих причин став її мучителем і ворогом. Як може Христина допомогти своїй доньці зрозуміти, що тато, як і раніше, любить її, але поки що просто не в змозі це показати? 

Основний інстинкт кожного з батьків, особливо матерів, – захистити своїх дітей. Але у вашому серці цей інстинкт бореться з кількома іншими інстинктами – підтримувати, шанувати й захищати свого чоловіка, зберігати свій шлюб, самій залишатися в безпеці, підтримувати гармонію та любов у родині, зберігати відносини з Богом... Цей список можна продовжувати й продовжувати. Не дивно, що час від часу ви відчуваєте сум'яття або навіть опиняєтеся паралізованою від страху. Всі ці інстинкти не можуть одночасно бути у вас в пріоритеті. Тому одне з найскладніших завдань для дружини людини з бойовою психічною травмою – у потрібний час орієнтуватися на потрібні пріоритети. 

ВПЛИВ БОЙОВОЇ ПСИХІЧНОЇ ТРАВМИ НА ДІТЕЙ

Одна з головних причин, з яких ваш чоловік пішов на війну, можливо, полягала в бажанні зробити так, щоб його діти могли жити в мирі та безпеці. Але коли воїн через свою бойову травму приносить війну додому, то сам будинок стає зоною війни. Очевидно, це останнє, чого хотів би ваш чоловік і батько сімейства. Але іноді людина, яка страждає від перенесеної травми, не здатна цьому запобігти. 

Ніхто не має такого впливу на дитину, як його батьки, особливо, коли діти маленькі. З цієї причини ми хочемо поділитися, як допомогти вашому чоловікові мінімізувати вплив його особистості, зміненої в результаті бойової психічної травми, на дітей та акцентувати позитивний вплив, який він може чинити. За інформацією доктора Дженніфер Прайс, співробітниці Національного центру ветеранів Афганістану, які страждають на посттравматичний стресовий розлад, залежно від симптомів, які виявляються у вашого чоловіка, та віку ваших дітей, він може чинити на них такі види впливу:

СИМПТОМИ У БАТЬКІВ - Повторне переживання травмуючих подій: реалістичні спогади протягом дня або нічні кошмари з переживанням інтенсивних емоцій – гніву, смутку, страху, почуття провини; дисоціативні епізоди.

ВПЛИВ НА ДІТЕЙ - Переляк; дитина може не розуміти, що відбувається і чому; може хвилюватися про здоров'я батька і про те, що батько не в змозі про неї/нього піклуватися.


СИМПТОМИ У БАТЬКІВ - Самовідсторонення /відчуження: уникає певних місць, людей чи подій, що нагадують йому про травму; не бажає нічим займатися і кудись ходити; самоізоляція, емоційне відчуження, втома, депресія, зловживання алкоголем чи наркотичними речовинами як спроба заглушити біль. 

ВПЛИВ НА ДІТЕЙ - Може відчувати, що батько не цікавиться нею/ним або не любить її/його. Ще сильніше намагається привернути до себе увагу батька, чим ще більше його дратує, і це приводить до ще більшого відчуження. 


СИМПТОМИ У БАТЬКІВ - Збудженість: зависока настороженість, боязкість, перебільшені реакції переляку; проблеми зі сном, роздратованість, злість; запальність, приступи гніву, складність з концентрацією уваги, адреналінова залежність; зловживання алкоголем чи наркотиками для стимуляції збудженого стану.

ВПЛИВ НА ДІТЕЙ - Боїться батька, може відчувати, що батько на неї/нього постійно злиться; може сумніватися в батьківській любові; може переживати за те, що батько не в змозі належним чином піклуватися про неї/нього; уникає його товариства. 


Доктор Кейт Л. Харкнесс, професор психології з Королівського університету в Торонто, Канада, в своєму дослідженні дітей учасників бойових дій дійшла висновку, що діти часто реагують на батька, який страждає від бойової психічної травми, взявши на себе одну з трьох основних ролей: 

● «Надідентифікація» – дитина переживає вторинну травму й виявляє багато симптомів, характерних для батьків з ПТСР.

● «Рятівник» – дитина бере на себе батьківські ролі та обов'язки, щоб компенсувати труднощі, пережиті батьками. 

● «Емоційна непричетність» – дитина отримує недостатню емоційну допомогу й це приводить до проблем у школі, депресії, занепокоєння, а також до проблем у відносинах у подальшому житті. 

Доктор Харкнесс зазначає, що тут відображені не всі можливі реакції, але це допоможе зрозуміти, які симптоми можуть з'явитися в таких дітей. 

Подумайте про кожну свою дитину: чи впізнаєте в них будь-яку з описаних вище ролей? Перерахуйте їх тут для кожного з дітей.

Допоможіть дітям уникати поведінки, що провокує реакції у вашого чоловіка 

Ваші діти повинні знати, що поширеними характеристиками людей, які страждають від бойової психічної травми, є надмірна настороженість, реакції здригування, реакції «битися або втікати», вклинювання спогадів тощо. Залежно від віку ваших дітей, ви повинні передати їм певні концепції. Допоможіть їм зрозуміти, що «коли тато був на війні, йому треба було завжди бути на сторожі та бути готовим діяти, щоб вижити, якщо ворог раптово на нього нападе. Там для нього було важливо завжди бути готовим до всього, і він весь час про це думав. А зараз йому важко звикнути й не думати про це. Якоюсь мірою його мозок «застряв» у такому стані. Тому, коли вдома відбуваються певні події, вони нагадують йому про війну, і його розум і тіло автоматично реагують так, ніби на нього нападає ворог». 

Потім приготуйте аркуш паперу й олівець та разом з дітьми подумайте, що саме є дратівливими чинниками для вашого чоловіка. Проведіть «мозковий штурм». Попросіть їх назвати, що його виводить з себе, згадуючи нещодавні випадки, коли тато розсердився, виявив жорстокість або засмутився. Якщо вони не в змозі згадати такі провокативні чинники, про які вам відомо, просто додайте їх до списку після того, як перелік їхніх спостережень вичерпається. За допомогою складеного списку ви зможете допомагати одне одному уникнути тих дій, які провокують у вашого чоловіка симптоми. А якщо діти забудуть про це та випадково викличуть у нього реакцію, то вони сприймуть її швидше як симптом розладу, аніж як особистий напад на себе. 

Рейчел відзначає одну важливу думку: 

Усвідомлюючи, яким чином і чому діти можуть викликати реакції в чоловіка, який страждає на ПТСР (шум, метушня, хвилюючі спогади), вона зможе уникнути таких ситуацій, які зіпсують усім настрій на весь день. Якийсь час вона не має багато очікувати від свого чоловіка в тому, що стосується виховання дітей або терпимості. Його нерви оголені, а спогади ще дуже свіжі. З часом він, можливо, знову буде виконувати обов'язки батька та отримувати від цього задоволення. Але на початку не чекайте від нього занадто багато.

(далі буде)
_________________________
Попередні статті тут: http://life-after-ato.com.ua/category/158

Джерело: Коли війна приходить в дім, © Кріс і Ранелла Адсит

___________________________________________

Читайте щоденні новини на сайті "Життя після АТО":

Знайдіть нас у Facebook:
https://www.facebook.com/groups/life.after.ato/

Дякуємо Воїнам за захист!
Хай ваше життя після АТО буде успішним!

******

Опубліковано в категоріях: Адаптація учасників АТО та їхніх сімей | НОВИНИ | Коли війна приходить в дім, © Кріс і Ранелла Адсит | Війна і діти | Поради родинам захисників

Позначки: адаптація після війни | комунікація після АТО | психологічна допомога | наслідки війни

На цю ж тему

4.08.2021 Війна змінює життя - інтерв'ю з волонтеркою Тетяною Фреїшин, дружиною військовослужбовця

4.08.2021 Подбай про себе – франківський Карітас розпочинає реабілітацію для ветеранів та ветеранок АТО / ООС

5.03.2021 9 порад для простішого повернення з війни в сім’ю

20.10.2020 Я точно впевнений, що не даремно воював...

18.10.2020 Як допомогти військовому повернутися з війни додому

Ми в мережі Facebook

Пошук

Додати інформацію

Якщо ви володієте інформацією, яка буде корисною для учасників АТО та їхніх сімей, ми можемо її розмістити на сайті.
Для цього заповніть, будь ласка, форму.